Український президент прибув до США і цілком прогнозовано став фактором передвиборчих кампаній двох кандидатів. Оскільки учасником перегонів є Дональд Трамп, то гучний скандал був просто неминучим.

24 Канал пояснює, що трапилося та чому в США тільки й розмов про гучний скандал з українською делегацією.

До теми У Конгресі США розслідують візит Зеленського на оборонний завод

Президент Зеленський прибув до США. Базовий привід – участь у так званому тижні високого представництва на 79-й Генеральній Асамблеї ООН.

Насправді заходи під егідою ООН – рамкові події, а головними є зустрічі голів держав і переговори між ними. Оскільки 2024 ще й рік виборів у США, а Америка – головний стратегічний союзник України у війні з Росією, то надважливими є зустрічі з кандидатами в президенти, а також із чинним президентом США.

Зверніть увагу! Це не новація від Зеленського, приблизно те ж саме робили й інші українські лідери – Віктор Ющенко у 2008-му та Петро Порошенко у 2016-му.

Щоправда, 8 років тому домовитись з Трампом про зустріч з невідомих причин не вдалося і президент України зустрічався лише з Обамою та з держсекратарем і кандидитом в президенти від Демократів Гілларі Клінтон (яка через кілька місяців сенсаційно програла). Нині все відбувається ще цікавіше.

У вересні 2024 року український лідер підготував для зустрічей з американцями особливий документ – "План перемоги", тобто українське бачення кроків, необхідних для забезпечення перемоги над агресором і подальшого миру.

Це дійсно виглядає як добрий план дій, але диявол, як відомо, криється у деталях та перетворює турне Зеленського на мандрівку між Сциллою та Харибдою. Проблемою стало дотримання балансу між двома кандидатами, при тому, що один із кандидатів взагалі-то є антонімом до терміну "баланс". У цій ситуації потрібен був лише привід і він був знайдений без жодних проблем.

На початку свого візиту до США, в ніч проти 23 вересня (за київським часом, і 22 вересня – за американським) президент Зеленський відвідав зброярський завод у містечку Скрентон. Це виробництво металевих корпусів для 155-міліметрових артилерійських снарядів отримало новий подих завдяки оборонним замовленням Пентагону для ЗСУ. Завдяки цьому американці отримали робочі місця та необхідні інвестиції. Візит українського лідера – чудовий приклад такого корисного співробітництва.

Нібито. Бо Скрентон – не лише мала батьківщина чинного президента Джо Байдена (до речі, не надто там зараз популярного), а ще й частина штату Пенсільванія, а це – один із ключових Swing States (дає відразу 19 голосів виборщиків), тобто штатів, які не визначилися з політичними вподобаннями щодо дихотомії республіканці/демократи, а це означає, що результат тут може бути вирішальним на виборах президента.

Губернатором Пенсільванії є представник Демократичної партії Джош Шапіро (близький соратник Камали Гарріс і активний гравець у її кампанії, який навіть розглядався нею як потенційний кандидат у віцепрезиденти), як і сенатор Боб Кейсі та конгрессмен Метт Картрайт.

Усі вони були присутні разом із Зеленським на заводі. А здогадайтеся, кого не було? Правильно, представників Республіканської партії. Цей факт спричинив невдоволення серед республіканців, які звинуватили президента України в агітації (хоча її, схоже, й не було) за Камалу Гарріс.

Ініціатором атаки стала кампанія Трампа. Той не лише спершу заявив про скасування зустрічі із Зеленським (український лідер декілька разів заявляв, що планує в США зустрітися і з Трампом, і з Гарріс), але й вдався до прямих образ і звинувачень на адресу президента України.

Президент України перебуває в нашій країні, і він робить маленькі брудні наклепницькі заяви на адресу вашого улюбленого президента, мене,
– Трамп атакує Зеленського під час мітингу в Північній Кароліні.

Під "маленькими брудними наклепницькими заявами" Трамп вочевидь мав слова Зеленського в інтерв'ю The New Yorker про так званий "мирний план" Джей Ді Венса. Нагадаємо, що український лідер сказав, що не сприймає слова Венса про територіальні поступки всерйоз.

Тут потрібно розуміти контекст, а він полягає в тому, що незабаром мають відбутися дебати Венса та кандидата у віцепрезиденти від Демократів Волца й ці слова українського лідера можуть стати відправною точкою для потужної атаки на трампіста №2, а значить – і на самого Трампа. Тому пан Дональд і пішов в атаку за підказкою ​​своїх адептів – голови комітету з питань нагляду Палати представників Джеймса Комера та сенатора Джона Корніна.

Але найгірше, що агресія Трампа була спрямована не щодо конкретного політика, а щодо цілої держави.

Ми продовжуємо давати мільярди доларів людині, яка відмовляється укладати угоду – Зеленському. Він не міг укласти угоди, яка була б кращою, ніж ситуація, яка є у вас зараз. У вас є країна, яку знищили,
– сказав Трамп на тому самому мітингу.

Так, Трамп заявив, що Україну вже знищено (буквально – "України більше немає"), всієї – включно з будиночками з золотими баштами (він вперто вірить, що це якісь ЖК), більшість українців вбито, а значить, вже нема жодного сенсу допомагати Україні. Тому США мають припинити це робити (схоже, в цьому і полягає мирний план Трампа) та почати інвестувати в утопічні плани по відновленню економіки, що полягають в накладанні мит на все, що рухається.

Попри заяву Трампа, він все ж зустрівся із Зеленським 27 вересня.

Звісно, такий привід, як відвідини заводу у Swing State в оточенні демократів був швидко підхоплений і роздутий до небувалих масштабів і звинувачень у втручанні України у вибори (раніше США в цьому звинувачували лише Росію, Іран та трішки Китай).

Апогеєм став відкритий лист спікера Майка Джонсона до президента Зеленського з вимогою відставки посла Маркарової.

Я вимагаю, щоб ви негайно звільнили посла України в Сполучених Штатах Оксану Маркарову… Візит очевидно був частиною політичної кампанії з метою допомоги демократам і явно є втручанням у вибори,
– зразок епістолярної високої майстерності Майка Джонсона з його листа до президента України.

Нагадаємо, що пан Джонсон вже відіграв дуже важливу роль у нинішній війні. Він став спікером Палати представників у розпал парламентської кризи в США, заручником якої стала Україна, оскільки в Конгресі "зависла" багатомільярдна допомога ЗСУ від Америки.

7 місяців зволікання конгресменів з виділення 61 мільярда доларів призвели до тисяч жертв серед українців і стали каталізатором російського наступу на Донбасі, що триває й нині.

Джерелом кризи був Трамп, а Джонсон виступив його вірним підручним і залишався ним надто довго. Коли ж проблему під тиском всього світу вдалося вирішити, Джонсон оголосив себе ледь не найбільшим проукраїнським політиком і деякий час дійсно вів себе відповідно. Але чергове загострення імені Трампа вкотре показало, що головним для спікера залишається лояльність до політичного патрона, а зовсім не мир у світі.

Україна на цього гнівного листа ніяк поки не реагувала, і про всяк випадок сховала пані Маркарову якомога далі від людських очей.

У четвер, 26 вересня, коли українська делегація була у Вашингтоні, Маркарової майже не було на фото і лише на деяких картках не з парламенту (спікер Джонсон не знайшов часу на зустріч із Зеленським, натомість в якості "антикризу" була представницька двопартійна делегація Сенату).

А вже в Білому домі вона була присутня, але здебільшого її знімали зі спини й жодного разу вона не була в центрі кадру.


Українська делегація в Білому домі / Фото ОП

Хоча в альбомі президента про зустріч із Байденом є фото Маркарової обличчям до об'єктивів, на ньому пані посол демонструє повне розуміння ситуації, смирення та каяття.


Гра "знайди Маркарову" / Фото з телеграм-каналу Андрія Єрмака

Заради справедливості варто визнати, що пропозиція покарання від Джонсона – мабуть, найменша з усіх, що пропонували представники трампістського крила Республіканців, адже стосувалася конкретної особи, а не держави. Втім, звільняти таку важливу для комунікації зі США людину ніхто не поспішає.

Мабуть, так, але лише часткова. Скрентон дійсно зручний для візиту Зеленського, адже він неподалік від Нью-Йорка і це точно не завадило щільному графіку президента України.

Нині пані Оксана опинилась в ситуації, коли нічого кримінального не зробила, але все одно має бути покарана. Як герой одного з епізодів серіалу "Доктор Хаус", який нічим не хворів, але все одно помре. Не вона перша, до речі. Раніше через подібне проходили посли України в Німеччині та Великій Британії Андрій Мельник та Всеволод Пристайко.

Перший, нагадаємо, назвав канцлера Шольца "ображеною ліверною ковбаскою" – цей евфемізм, схоже, все ж подіяв на пана Олафа, той дійсно став більш рішучішим стосовно допомоги Україні, але образи так і не забув. Тому МЗС України довелося відкликати харизматичного Мельника до Києва, але не надовго. Нині він відточує свій сарказм у дуже важкій, в дипломатичному сенсі, Бразилії та намагається переконати тамтешні еліти розлюбити Сі та Путіна.

Посла Пристайка також звільнили через сарказм, але не власний, а президента Зеленського. Той виголосив свій вже легендарний жарт про необхідність щоранку дякувати тодішньому міністру оборони Королівства Бену Воллесу за допомогу України. А Пристайко не зумів належним чином пояснити британському суспільству, що то був жарт, і при цьому не порушити баланс щодо власного роботодавця (нагадаємо, відповідно до Конституції, Президент України здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави).

І тут варто поставити кілька питань і відповісти на них.

  • Чи був такий візит вигідний Демократам?

Безперечно. І дуже схоже, що саме вони зробили українським дипломатам пропозицію, від якої не можна було відмовитись. Звісно, вони будуть це заперечувати й вже, до речі, заперечують.

  • Чи можна було прорахувати ризики?

Так, але не існує жодних гарантій, щоб трампісти не роздують якусь іншу тему чи епізод візиту Зеленського до США до рівня скандалу і хайпуватимуть на цьому.

  • Як покарають Маркарову і чи покарають взагалі?

Наразі невідомо. Схоже, що Україна не бажає втрачати такого потужного посла, а тому спробує перечекати бурю. І перспективи тут непогані, бо в США реально, як то кажуть, "несеться", тому незабаром скандал у Скрентоні забудуть, бо Трамп точно щось утне, а майбутні дебати Волца та Венса взагалі обіцяють бути "вогняними".

У цій ситуації нетривале відрядження пані Маркарової до Києва, яке в США сприймуть як відкликання для консультацій, задовільнить буквально всіх.

Ну, а поки вона дякує Вашингтону за двопартійну підтримку та черговий пакет збройної допомоги.

Вдячні США за двопартійну допомогу Україні в протистоянні агресії Росії та за координацію зусиль міжнародних партнерів для наближення перемоги України,
– написала Маркарова 26 вересня у себе на фейсбук-сторінці.

  • Чи планував Трамп агітацію за себе від імені іноземних лідерів?

Саме так, за добу до візиту Зеленського до Скрентона у Трампа був заплановий спільний мітинг-молебень у тій самій Пенсільванії з президентом Польщі Дудою. Але останній з наразі нез'ясованих причин скасував цю зустріч. Можливо, ця відмова і наштовхнула кампанію Трампа на саме таку атаку.

  • Чи відвідував Зеленський подібні заходи в США і чи були скандали з цього приводу?

Так, відвідував. І, ні, не були. Про це 26 вересня нагадала прессекретарка Білого Дому Карін Жан-Пьєр, яка повідомила, що лише 2 місяці тому президент Зеленський відвідував схожі заходи в Солт-Лейк-Сіті у коли представників Республіканської партії. І тоді цей факт "чомусь" не викликав жодних питань.

Лише два місяці тому президент Зеленський відвідав штат Юта і провів дуже схожий захід з губернатором-республіканцем. На тому заході були присутні представники Республіканської партії, і не було жодної вимоги провести розслідування. Тому ми закликаємо республіканців у Палаті представників відмовитися від цього,
– Білий Дім нагадує про візит Зеленського до Юти 12 липня 2024 року.

Тут все просто. Ми маємо справу з передвиборчими технологіями, а вони в США дуже хитромудрі. А в руках трампістів – ще й небезпечні. На початку тижня Трамп розігрував карту нелюбові до України й називав Зеленського ледь не "цинічним баригою", тобто "найкращим торгашем в історії".

Сьогодні він уже з ним зустрічається тет-а-тет.

У цій ситуації візит Зеленського на завод дав привід звинуватити його в тому, що Україна нібито вже обрала сторону на виборах і тепер відверто грає на боці Камали Гарріс. Звісно, з цієї причини треба скасовувати вже заплановану зустріч з Зеленським і йти ва-банк.

Але далі стається важливий нюанс – виявляється, що Україна вміє тримати удар, а саме – повідомляє, що це команда президента Зеленського відклала можливу зустріч із Трампом, оскільки це могло бути розцінено як підтримка його виборчої кампанії.

Таку інформацію поширив журнал Time, додавши, що Трамп планував приймати українського лідера у своєму маєтку у Флориді. Так, тому самому Мар-а-Лаго, в туалеті якого зберігав таємний план нападу США на Іран.

Після цього обвинувачення у відвідуванні Зеленським заводу в Скрентоні від команди Трампа вже виглядали як банальна образа чи ревнощі. І далі Трамп це підтверджує і "зливає" скриншоти переписки з представниками українського посольства про можливу зустріч. Але цим кроком Трамп лише підтверджує тактовність української сторони та власну неадекватність, бо приватну переписку оприлюднювати – відвертий моветон.

За кілька годин Трамп робить вже новий кульбіт і оголошує, що зустріч з Зеленським все ж відбудеться і пройде в Нью-Йорку в його фірмовій башті. Пану Дональду, звісно, може здаватися, що він тут цар і повністю контролює ситуацію, але все це виглядає жалюгідно. Особливо на контрасті з Камалою Гарріс.


Володимир Зеленський і Камала Гарріс / фото ОП

Пані Камала спокійно та без зайвих скандалів приймає Зеленського, проводить з ним спільну пресконференцію і говорить абсолютно правильні речі, які, схоже, для Трампа є просто вищою математикою.

Ми повинні захищати наші демократичні цінності та протистояти агресорам. І ми повинні відстоювати міжнародний порядок, правила й норми. Кожен із цих принципів поставлений на карту в Україні, і саме тому боротьба України має значення для американського народу,
– Камала Гарріс, 26 вересня 2024.

Своїм "перевзуванням у повітрі" Трамп підтвердив, що Зеленський дійсно "найкращий продавець". І трошки програв, бо втратив обличчя. Ні, не в очах ядерного електорату, а тих самих добродіїв зі штатів, які не визначились. Власне, за них і була боротьба.

Натомість Україна може навіть виграти, адже тепер Байден і демократи мусять "танцювати від протилежного" і робить все навпаки, що каже Трамп. Тому виділення 7,9 мільярдів має стати лише "домашнім завданням" для Білого Дому.

Далі мають бути конкретні дії щодо реалізації "Плану Перемоги України". Пани з Білого Дому можуть скільки завгодно закидувати "вкиди" у провідні видання про те, що комусь цей план чомусь не сподобався і взагалі не вразив, але тепер він стає фактором політичної боротьби в США і потроху має перетворитись на план Гарріс або, якщо вона забажає – "План перемоги Зеленського – Гарріс".

Україна такого не планувала, але обставини та одіозний скандал вкотре змішали всі карти. Ми не маємо інших варіантів і тепер маємо приймати новий бій. Тепер головне, щоб перемогла пані Камала, інакше Трамп дійсно може задумати й зробити те, що йому радять Венс та Донні-молодший.

Як би не завершилась зустріч з Зеленським у трамповій башті, для кампанії пана Дональда це може стати дійсно проблемою (до того ж власноруч створеною), але для Республіканської партії це шанс на порятунок.

Так, саме порятунок. Бо в США будуть не лише вибори президента, але й до Конгресу (буде переобрана третина Сенату та вся Палата представників). Потенційна поразка Трампа означатиме не лише політичну смерть одіозного трікстера, але й деградацію такого явища як трампізм, бо без головного шоумена всі ці Марджорі Тейлор Грін, Вікторії Спартц, Джей Ді Венси та інші персонажі, які взяли в заручники Республіканську партію, вже не будуть такими зухвалими й можуть втратити свій вплив.

Це дає неабиякий шанс на нормалізацію республіканців і відповідно повноцінну двопартійну підтримку американським парламентом України.