Вибори в США наближаються до вирішальної стадії. Наразі рейтинги кандидатів практично рівні, а це означає, що переможця можуть визначити дрібниці.

Виборча система в США влаштована так, що надважливу роль в ній грають так звані swing states, тобто штати, які не визначились. Саме голоси swing states, а не голоси зі штатів, які представляють електоральну базу кандидатів, будуть визначальними, а відповідно за них буде йти найзапекліша боротьба.

У кампанії-2024 експерти називають серед swing states одразу сім штатів. Це Вісконсин, Мічиган, Пенсільванія, Невада, Північна Кароліна, Джорджія та Арізона. Нагадаємо, що вибори у США непрямі – виборці делегують свої голоси виборникам, які вже, власне, голосують за традиційним принципом "переможець отримує все". Для перемоги потрібні 270 голосів виборників. Наразі як Трамп, так і Гарріс, як оцінюють експерти, вже мають по 226 голосів від "стабільних штатів", а решту, тобто плюс 44 доведеться добирати від swing states.

Найбільшим з них є Пенсільванія. Штат дає 19 голосів виборників (до речі, саме в найбільшому місті штату Філадельфії проходили перші й, схоже, останні дебати між кандидатами). Наразі, згідно з опитуваннями, там із незначною перевагою лідирує Камала Гарріс. Це означає, що боротьба за цей штат триває й у хід іде чи має піти вся сила фантазії кандидатів та їхніх штабів.

Для чого вам ця довга преамбула? Лише для того, щоб пояснити, чому Гарріс і Трамп "раптово", в розпал своїх кампаній, почали концентруватися на… поляках. Пояснення тут просте – у США є велика польська діаспора, вона компактно проживає у Пенсільванії та складає аж 5% або приблизно 800 тисяч осіб. Логічно, що в обох штабах вирішили позмагатися за ці голоси. До того ж, як Трамп, так і Гарріс мають, що запропонувати американцям польського походження.

Детальніше про це – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Читайте також Трамп і Дуда можуть обговорити війну в Україні під час зустрічі у США

Першою в бій вступила Камала Гарріс. Ще під час дебатів 10 вересня у Філадельфії вона припустила, що некомпетентість Трампа у міжнародній політиці призведе до його пожирання Путіним. І тоді Україна програє, а Польща стане наступною.

… інакше Путін сидів би в Києві, дивлячись на решту Європи. Починаючи з Польщі і чому б вам не сказати 800 000 польських американців прямо тут, у Пенсільванії, як швидко ви відмовилися б заради прихильності та того, що, на вашу думку, є дружбою з, як відомо, диктатором, який з’їв би вас на обід?
– Камала Гарріс критикує Трампа під час дебатів та показує, що виконалаа "домашню роботу".

Після успішних для себе дебатів кандидатка від демократів запустила серію роликів. Вони прямо стосуються й України, бо обігрують монгольську навалу середини 13 століття, коли було зруйновано не лише Київ, але й сплюндровано значну частину польського королівства.

Дивіться відео ролика:

Автори ролика проводять прямі паралелі між ординцями і сучасними росіянами та нагадують, що її опонент Трамп любить Путіна, а його віцепрезидент Венс – взагалі не хвилюється через Україну. Натомість Камала Гарріс цим питанням переймається. У ролику показана її зустріч з президентом Польщі Анджеєм Дудою та аплодисменти в Конгресі українському лідеру Володимиру Зеленському.

Інший ролик взагалі робить акцент на польських військових і ніби натякає, що в разі поразки України Польща може бути наступною ціллю Путіна. Російський диктатор показаний ніби в змові з Трампом, доказом якої є заяви пана Дональда. Водночас стверджується, що Камала Гарріс зупинить такий сценарій та захистить свободу, а також робиться акцент на спільному внеску українців і поляків у боротьбу за неї.

Крім Пенсільванії, ці ролики демократів транслюють у ще двох штатах – Вісконсині та Мічигані. Це також swing states і там також проживає чимало вихідців з Польщі, а весь цей регіон інколи називають "Американська Полонія"/Polonia amerykańska (від латинізованої назви Польщі – 24 Канал).

Відповідь проста та зрозуміла – міграція. Нині в США проживають понад мільйонів вихідців із польских земель. Це восьма за кількістю етнічна спільнота іммігрантів у США. Крім Пенсільванії, вони компактно проживають на Північному Сході та Середньому Заході країни.

Поляки в США
Де в США проживає найбільше поляків / Інфографіка Wiki

До теми Звернулась до поляків, а не до українців: політичний діяч зі США оцінив політику Гарріс

  • Знавці біографії Трампа пригадають, що польські мігранти традиційно були робочою силою на будівництвах як самого Дональда, так і його батька. Зокрема, саме вони будували його вежу та інші об'єкти в Нью-Йорку.
  • З ними, до речі, пов'язані й численні скандали, бо Трамп на них добряче економив, постійно порушував приписи безпеки і не надто турбувався про нелегалів. Але тоді він не був кандидатом в президенти, тому скандал не набував гучного розголосу.

Знавці кіно обов'язково згадають про польский клан докерів у порту Балтімора з другого сезону великого серіалу "Прослуховування", любителі баскетболу – видатного тренера Майка Кжижевські, якого американці звуть "Шашевські", любителі політики – Збігнєва Бжезінського, уродженця Варшави, що був радником з нацбезпеки президента США.

Цей список можна продовжувати до нескінченності. Список американців польського походження вражає. Це режисери брати Фареллі та сестри Вачовські, зірка порно Саша Грей, актор і режисер Джозеф Косинські, його колега Джон Кразінські, акторки Крістен Белл і Крістін Баранскі, комік Стів Карелл, музиканти Рей Манзарек і Мерилін Менсон, модель Емілі Ратаковскі тощо.

Але це далеко не все. Історія польської діаспори в Америці починається наприкінці 16 століття, а з 1608 року відомі польські колоністи (чи то пак – кресов'яни) у колонії Вірджинія. Один із найвідоміших в світі поляків Тадеуш Костюшко воював не лише проти Російської імперії, але й проти Британської. Він брав активну участь у війні за Незалежність США, отримав звання бригадного генерала та громадянство Сполучених Штатів.

Костюшко вважається національним героєм США, пам'ятник йому височить у Вест-Пойнті, головному воєнному виші країни. Ще одним національним героєм США польського походження є генерал континентальної армії США Казимир Пуласький. Він відомий тим, що врятував життя Джорджу Вашингтону, командував загонами кавалерії, які назвали Легіоном Пуласького, та зазнав смертельного поранення під час наступу під Саванною. Йому було лише 34 роки.

За легендою, вважається що автор Конституції США Томас Джефферсон під час роботи над нею надихався саме правовими пам'ятками Речі Посполитої, але фанати Пилипа Орлика з цим би посперечалися. Натомість ніхто не претендує на улюблені американцями польскі пєроґі та ковбаски.

Основний пік польської еміграції припадає на кінець 19 – початок 20 століть. Тоді з Російської, Австро-Угорської та Германської імперії до Америки переселилися понад 1 мільйон вихідців з польських земель (не лише етнічних поляків, але також євреїв і українців).

Чимало з них з часом асимілювалися, проте багато хто об'єднувався в громади, завдяки чому зберіг національну ідентичність (в цьому велику роль відіграла католицька церква, нині її очільник також, до речі, став учасником кампанії і агітує голосувати за "менше зло"). Так, в американських містах і містечках виникли цілі польські квартали.

Чому поляки обирали Пенсільванію та інші штати? Тут також все просто. Здебільшого до Америки їхали різноробочі, країна тоді переживала промисловий бум і на шахти та сталеливарні заводи потрібні були все нові руки. Так польські мігранти ставали своїми на вугільних шахтах Пенсільванії й на сталеливарнях та чавунних заводах, скотобійнях, нафтопереробних та цукрових заводах у Чикаго, Піттсбурзі, Детройті, Баффало, Мілвокі, Клівленді та Толедо.

"Польська" відповідь Трампа очікується найближчими вихідними. Так, попри те, що імміграція є одним із центральних питань у передвиборчій кампанії Трампа, він нині активно використовує риторику, яка демонізує мігрантів, і водночас збирається виступати та боротися за голоси нащадків мігрантів.

Цей парадокс вже нікого не дивує, бо, якщо розібратися, Трамп – сам нащадок мігрантів, як і більшість сучасних громадян США, включно з Ілоном Маском, проте, це нікому не заважає раз по раз розігрувати цю карту та отримувати політичні дивіденди.

Видання The Wall Street Journal повідомляє, що в неділю, 22 вересня, до Пенсільванії агітувати за кандидата від Республіканців прибуде сам Анджей Дуда. Президент Польщі, який має взяти участь у засіданні Генасамблеї ООН, нібито виділить свій час для участі де-факто в агітації за свого давнього приятеля на заході в католицькому соборі Матері Божої Ченстоховської поблизу містечка Дойлстаун у Пенсільванії.

Головна польська християнська святиня, на честь якої названо храм у Дойлстауні, має українське походження, точніше – копією знищеної ікони Божої Матері, що належала галицьким князям і зберігалася в Белзі та була визнана чудовтворною. У 1384 році реліквію вивезли з Галичини до польского міста Ченстохова.

Трампа та Дуду дійсно зв'язують давні та дружні відносини. Звісно, не такі як Трампа з Орбаном, якого пан Дональд згадував навіть на дебатах як ледь не найбільшого європейського морального авторитета, але теж не погані.

У Дуди та Трампа є традиція зустрічей – у 2017 році президент США здійснив візит до Польщі та мав там великий успіх. Згодом, під час своє каденції, Трамп неодноразово підкреслював, що Польща є стратегічним союзником США.

У практичній площині це призвело до нових кредитів та прискореної програми переозброєння польського війська (завдяки чому, до речі, Україна отримала від Польщі у перші місяці російського вторгнення в 2022 році так багато зброї).

У Польщі люди його люблять. Вони дійсно люблять тебе, а цього нелегко досягти. Але він зробив фантастичну роботу, і він мій друг. Ми провели чотири чудових роки разом. Можливо, нам доведеться зробити це знову… Як ви знаєте, у нас дуже добрі особисті стосунки. Ніколи не було жодної проблеми, навіть найменшої проблеми. Ми погоджуємось і все. Ми будемо підтримувати Польщу до кінця, і я знаю, що Польща відчуває те саме. Ми підтримуємо Польщу всіма силами,
– Трамп про зустріч з Дудою 17 квітня 2024 року та про Польщу.

Не забув Дуда й про свого друга і після його відставки. Зокрема, в квітні 2024 року він навідував Трампа в його резиденції Trump Tower на Манхеттені в Нью-Йорку. Ця зустріч відбулася за декілька днів до вирішального голосування в Конгресі США по розблокуванню допомогу Україні.

Тож можна припустити, що президент Дуда виступав у цій ситуації голосом розуму і зробить це знову, оскільки, крім дружби з 45-им президентом США, він чудово розуміє інтереси Польщі, які полягають в існуванні сильної та прозахідної України.

Протрампівська позиція президента Польщі не є позицією всієї Польщі. Так, у 2017 році його тріумфально вітали у Варшаві, але нині часи змінилися. Наприклад, прем'єр-міністр країни Дональд Туск більше схильний до підтримки демократів і взагалі вважає, що з погляду безпеки Польщі, Європи та майбутнього НАТО можлива перемога Трампа, ймовірно, була б несприятливою.

Схожої думки й віце-прем'єр-міністр і глава Міноборони Владислав Косіняк-Камиш. Втім, це вже нюанси, які далеко не факт, що важливі для виборців Трампа американського походження. Навряд чи вони знають про підводні течії політичного життя Польщі і про те, що каденція президента Дуди закінчується вже в наступному році. Головним для них, швидше, буде увага та червоно-білий прапор як привід для гордості та згадки про величну історію Польщі.

Наскільки продуманим є варіант агітації іноземного громадянина, ба більше цілого президента, за кандидата в президенти США? Зі сторони це виглядає, що Трампу не вистачає легітимності і він шукає респекту в інших країнах. Власне, в цьому його звинувачували ще в 2016 році і тоді це називалось "іноземним втручанням у вибори". Серед звинувачуваних – спецслужби Росії та інші агенти впливу, а тепер маємо цілого співагітатора, який і не думає ховатись. Виглядає доволі дивно.

В історії дійсно є приклади, коли лідер іноземної держави агітує за кандидата в президенти чи прем’єри іншої. Так робив, наприклад, Нетаньягу в липні 2019 року, коли розвішував білборди зі собою та Путіним, Трампом і Нарендрою Моді, або Петро Порошенко за кілька місяців до того, але з тим самим Путіним. І якщо Нетаньягу Путін допоміг перемогти, то на Порошенка чекав провал.


Реклама з Путіним в Ізраїлі та реакція на неї / Фото al Alovich / Times of Israel

Можна піти ще далі та згадати, як російські лідери Путін і Мєдвєдєв агітували за Януковича і навіть вітали з перемогою на виборах-2005. Тоді ж, до речі, за Януковича на концертах агітували чимало іноземців з громадянством в діапозоні від Болгарії до Росії. Нічим добрим для їхнього кандидата це не завершилось.

Тому кандидату Трампу треба бути обережніше, адже "велика дружба" може зіграти проти нього.