Ахіллесова п'ята Зеленського
- Корупція в енергетиці є серйозним викликом для Зеленського, який обіцяв боротьбу з корупціонерами.
- Українці мають шанс показати свою відмінність від Росії, активно протистоячи корупції та історично доводячи свою здатність до змін.
Корупція в енергетиці стала справжнім нокдауном для чинної влади.
НАБУ і САП влучили в саме серце
Не можна вдавати, що ти не в курсі, що робить твоя ліва рука. Не можна однією рукою робити щось хороше: займатись міжнародними справами, залучати підтримку, гроші, а іншою – дозволяти красти мільйонами. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
До теми Поки одні тримають її кров'ю – інші жменями розграбовують: два світи однієї країни
Можна було. Поки твої друзі-правоохоронці прикривали твою ліву руку ширмою, стелили її ковдрою і берегли так, щоб ніхто не наблизився. Але якщо рука набита брудними грошами, то приховувати довго не вийде. Якась купюра так і прослизне назовні.
І тепер цю купюру бачать усі. Навіть якщо вона не твоя. Твоїх друзів чи знайомих. І випадково потрапила в руку. Але пізно. Це побачили всі. Друзі. Прихильники. Вороги. Партнери.
І головне – люди, які колись тобі повірили. Бо ти декларував, що ніколи не приведеш своїх і покінчиш з корупцією, пересадиш друзів, якщо потрібно.
Тепер час відповідати за свої слова.
Але завдання ускладнюються тим, що ти відповідаєш не лише за свої слова в цьому випадку. А за слова мільйонів людей, яких ти представляєш, бо взяв за них відповідальність. Тепер ти обличчя всього народу. Якщо ти не відрубаєш ліву руку – тебе зневажатимуть і свої, і чужі. Тоді відмитися від бруду не вийде вже в цілому.
Тоді ти будеш уособленням корупції в очах мільйонів.
Час приймати рішення, а не намагатись просто відмити ліву руку милом. Це не допоможе.
На що сподівається Росія і чому їй це не вдасться?
Для мільйонів українців це шанс ще раз побачити важливість кожного слова, кожного голосу. Бо ми не Росія і точно не маленькі гвинтики системи. Ми ті, хто творить історію тут і зараз. Ми ті, хто протистоїть 140-мільйонній країні з армією у декілька разів більшою, ніж у нас, але яка досі не може нас зламати та підкорити.
І коли вони бачать, як ліва рука краде, – їм це гріє душу. Бо їм здається, що ми такі ж, як вони. Вони сподіваються, що є шанс повернути нас в порочне коло, де з корупцією не борються, а очолюють її.
Але ми точно не такі самі. Ми це доводили у 1990-му році під час Революції на граніті, потім у 2004-му під час Помаранчевої революції та врешті у 2013-му – під час Євромайдану.
Ми інші. Ми здатні відрубати руку, аби не було зараження крові в усьому тілі. Я точно в це вірю.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.