Коли та як – на ці два базові питання щодо можливих ударів по енергетиці відповідь невідома. Але дещо базисне все ж наперед можна сказати.

Читайте також Байден вимагає не кидати Україну

Помилки у підрахунку витрат Росії на ракети

Як тільки росіяни завдають чергового ракетного удару, у нас починається "соціалістичне змагання" з підрахунками, скільки ж сотень мільйонів доларів на цей раз Росія "висадила" просто в нікуди, замість витратити ці гроші на облаштування власної інфраструктури. Але це "соціалістичне змагання" відбувається щонайменше з двома методологічними помилками.

Перша – це облік вартості російської зброї. Параметр вартості зброї виходить не тільки із кількісних затрат на продукцію, впливає також і темп виробництва. На такому фоні російський "Калібр" із поточним темпом виробництва понад 200 одиниць на рік навряд чи може коштувати 10 мільйонів доларів, чи навіть вище. Водночас "Томагавк" з темпами виробництва близько 50 штук на рік – всього по 2 мільйони доларів за одиницю. Навіть, якщо робити поправку на те, що в теорії санкційні обмеження мають збільшувати транзакційні витрати на виробництво зброї.

А є ще й інший аспект – який цінник на свої ракети може ставити міноборони Росії, і від якого воно "танцює" у схваленні тих чи тих рішень.

Цифри вартості в рублях за держконтрактами міноборони Росії на ті самі "Х-101" та "Калібр" у відкритому доступі наразі відсутні. Але натомість є цифри щодо інших видів озброєння для російських збройних сил. Там логіка щодо цифр коливається відповідно до генеральної лінії партії.

"Унікальна" російська економетрика

Наприклад, одне з російських державних пропагандистських ЗМІ написало, що міноборони у 2015 році замовляло будівництво ракетних корветів проєкту 22800 "Каракурт" вартістю 1,47 мільярда рублів. На основі цієї ж цифри суд приймав рішення у 2023 році (через зрив термінів постачання).

Зауважте Світ впевнено божеволіє?

Показник в 1,47 мільярда рублів у цій історії для нас має цілком прикладне значення, бо саме до проєкту 22800 "Каракурт" мав стосунок фактично знищений в Керчі корвет "Аскольд". Якщо далі конвертувати в долари, то виходить еквівалент лише 24 мільйони доларів за курсом 2015 року або ж 16 мільйонів доларів за поточним курсом.

Або ж інше порівняння – собівартість російського "Ка-52" до повномасштабного вторгнення становила 1,1 мільярда рублів. Міноборони Росії погоджувалось купувати лише по 0,9 мільярда рублів, а ті 200 мільйонів збитку перекривали крос-субсидуванням.

Де ще у світі є така економетрика, де новий ракетний корвет в 10 разів менший, аніж стратегічний бомбардувальник, і трошечки дорожчий, аніж ударний вертоліт. Схоже, що саме за такою логікою побудови кошторису міноборони Росії й верстає свої затрати на війну проти України, зокрема, на масовані ракетні удари.

Друга – методологічна помилка. В оцінках дій ворога не враховували те, що сучасна Росія повністю успадкувала "радянську" модель економіки, де саме ВПК та суміжні галузі генерують додану вартість для усієї економіки. У межах такої логіки розвитку росіяни явно виходять із того, що якщо перестати робити далекобійні ракети, то економіка втратить ще більше, і буквально тисячі людей (якщо брати суміжних підрядників) доведеться викинути на вулицю.

Рекомендуємо Які неприємності нас чекають без грошей Дядька Сема?

Безумовно, в будь-якій ситуації люди завжди шукають якусь символічну прив'язку. Але у випадку з масованими ракетними ударами росіян не варто витрачати гроші на "соцзмагання" з підрахунку вартості витрачених ракет. Цілком достатньо буде знати, скільки змогла збити наша ППО, ну і на загальному рівні – що і наскільки вціліло після нальоту ракет та "Шахедів".