"Смотрящі" та "бекофіс": ЗМІ розповіли, хто реально керує Укрзалізницею

Серед них колишні чиновники Держслужби геології і надр України – Дениса Жегалова, Дмитра Кащука, а також Дениса Пугача, який причетний до ДПЗКУ, й експерший заступник міністра інфраструктури Дмитра Абрамовича, який працював у Держгеонадрах при попередніх урядах. Вони складають основу "бекофісу" держкомпанії, який ухвалює реальні рішення щодо управління підприємством.

Зазначається, що після Революції Гідності Мінекології та його "підшефні" структури, зокрема й Держгеонадра, відійшли за "квотою" коаліційного уряду представникам націоналістичної партії "Свобода". Держгеонадра очолив Дмитро Кащук, який може бути креатурою спонсора партії Ігоря Кривецького.

Одним із головних скандалів, у якому фігурував Кащук, стало розслідування Служби безпеки України про незаконний видобуток бурштину на Рівненщині. За даними журналістів із посиланням на пресслужбу СБУ, у серпні 2014 Кащук та інші співробітники Держгеонадр, разом із посадовими особами ДП "Бурштин України" підписали договори з підконтрольними структурами про геологічне вивчення родовища бурштину, хоча насправді просто незаконно добували дорогоцінний камінь.

Крім того, Кащуку також приписували передавання за заниженою ціною родовищ газу в Полтавській і Сумській областях фірм-одноденок.

Разом із Кащуком зі Львова в Держгеонадру переїхав і Денис Жегалов. Журналісти програми "Схеми" з'ясували, що він міг бути причетний до незаконного отримання в розробку Олегівського родовища каменю лабрадориту.

А також Кащук та Жегалов можуть бути причетні до незаконного відчуження золотоносного родовища на Закарпатті, пише видання.

Експерший заступник міністра інфраструктури Дмитро Абрамович, який також зараз прийшов в УЗ, у 2016–2017 рр. також працював у Держгеонадрах. "Наші гроші" писали, що він міг бути причетний до роздавання на "пільгових" умовах ліцензій на розробку родовищ оточенню Ігоря Котвицького.

У міністерстві Абрамович вже курирував УЗ. Як чиновник він запам'ятався скандалами з декларуванням дорогих автомобілів і квартир, які згідно з формальними доходами, він і його сім'я не могли собі дозволити. Крім того, журналісти називали його куратором схеми з масштабним розкраданням коштів УЗ під час закупівлі дизельного палива, а також машинного масла.

Ще одним радником глави УЗ є Денис Пугач. У 2019 він балотувався до парламенту за списками партії "Сила і честь" Ігоря Смешка.

Пугача також називали "смотрящим" в Аграрному фонді від російського олігарха Олексія Федоровича (у 2018 році фігурував у розслідуваннях НАБУ, був оголошений у розшук), який проживає в Монако, і також інвестує в місцевий футбольний клуб.

Деякий час Пугач був причетний до роботи ЗАТ "Київський електровагоноремонтний завод", зокрема, курирував схему поставок кабельно-провідникової продукції, а також забезпечував підключення сторонніх споживачів до електричних мереж Укрзалізниці, ймовірно, через власні підконтрольні комерційні структури.

У нинішній структурі УЗ також є як мінімум 2 менеджери, наближені до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Це Олександр Заруба, директор із комерційної роботи та логістики УЗ, і Дмитро Романюк, директор з управління взаємовідносинами з органами державної влади.

Заруба контролює всю вантажну роботу Придніпровської залізниці, зокрема навантаження щодо Криворізького залізорудного басейну, впливає на систему розподілу вагонів на користь окремих учасників ринку.

Романюк відомий як студент, який кинув яйцем у Віктора Януковича у 2004 році. З 2015 року працював директором департаменту з міжнародного розвитку Івано-Франківської ОДА. У 2019 році отримав посаду заступника голови ОДА (головою був Шмигаль).

Також значний вплив на роботу УЗ, за даними "РБК-Україна", має Ігор Купранець, колишній заступник голови Нацполіції, колишній директор департаменту захисту економіки. Попри звільнення у 2019 році, вважається близьким до Арсена Авакова.

Поміж цим, у 2017 році повідомлялося, що Купранець був причетним до охоронної фірми, яка мала підряди з охорони морських портів. Раніше працював заступником начальника Департаменту з боротьби з кіберзлочинністю та торгівлею людьми МВС (відповідав, зокрема, за боротьбу з проституцією). Був також заступником начальника УБОЗ та керівником Антикорупційного бюро Нацполіції. Очолював департамент спецрозслідування.