Спостерігачі місії ОБСЄ — це гарний анекдот, це глухі і сліпі люди, — волонтер
Про те, чому бійці звертаються за допомогою до волонтерів, а не до Міністерства оборони України розповів гість студії Телеканалу новин "24" – координатор проекту "Повернись живим" Віталій Дейнега.
Волонтерська діяльність
– За рік волонтерства ми дійшли до думки, що потрібно не просто купувати бійцям техніку, яку вони потребують, а що потрібно їх вчити цим користуватись. Бо навчання дуже на низькому рівні і солдати не завжди вміють ефективно використовувати надану техніку. Наприклад, хлопці із волонтерської групи Combat.ua запросили людей, які будуть вчити наших бійців користуватись снайперською зброєю.
Наша армія воює минулою війною. Потрібно вдосконалювати техніку та тактику ведення бойових дій.
– Нашій армії ще далеко до рівня військ НАТО, але в чомусь ми вже випереджаємо російську армію. В нас будуть кращі снайпери, в нас є дрібні безпілотники, які працюють набагато ефективніше, аніж російські.
Потреби бійців
– Потреби військових залишились такими ж, але зараз дуже необхідні тепловізори та прилади нічного бачення. Крім того, постало питання про ремонт техніки. Адже в розпоряджені є машини, які не можуть виїхати навіть з гаражу. Армія повинна бути мобільною – швидко змінювати бійців на передовій, оперативно підвозити боєприпаси. А в нас є приклади, коли машина просто зупиняється посеред бою, що призводить до численних жертв.
На цей момент ми закупили 320 тепловізорів, а Міністерство оборони жодного. Саме тому солдати і звертаються до волонтерів, бо знають, що їм тут допоможуть. А ще тому, що з нами легше і простіше зв'язатись.
Можливий наступ
– Активізація військових дій буде. Зараз вже навіть серед мирного населення є переодягнуті сепаратисти, бойовики накопичують техніку, підвозять "Смерчі". Всю техніку російські війська приводять в повну бойову готовність.
Спостерігачі місії ОБСЄ – це гарний анекдот, це сліпі і глухі люди, які нічого не бачать. Для того, щоб спостерігачі зафіксували обстріл українського блок-посту, треба, щоб сепаратист з георгіївською стрічкою на георгіївському коні стріляв в українців.
Волонтерство змінює людей
– За цей рік я став щасливішим. Я ще ніколи не відчував себе на своєму місці так, як зараз. До початку війни я жив, як і всі нормальні люди, працював, заробляв гроші. Але те, що я роблю зараз – це справа всього мого життя. За цей рік дуже змінилось моє оточення, я товаришую з людьми, якими завжди захоплювався.
Але я посередник. Нам спонсори дають гроші, а ми лише їх ефективно розподіляємо.
– Ми заручники політичної ситуації. Мені б дуже хотілось, щоб хоча би за рік закінчилась ця активна фаза, щоб не було "Градів" та крупнокаліберних мінометів.
Я жалкую тільки про те, що не зміг зробити більше. Не зміг в потрібний момент підібрати слів, розхитати інертне суспільство, яке досі залишається дуже байдужим.