Справа "Столичного" на 160 мільйонів: 5 років розслідування без потерпілого – що далі

Водночас фінальна редакція підозри залишає низку запитань, йдеться у матеріалі УНІАН.

Кримінальне розслідування Національного антикорупційного бюро стосується 18 гектарів землі поруч із ринком. У 2021 році дев'ять громадян отримали ці ділянки у власність у порядку приватизації, а згодом продали їх трьом компаніям. Слідство вважає, що таким чином незаконно заволоділи землею ринковою вартістю понад 160 мільйонів гривень, а її подальший продаж став способом "прихованої" легалізації.

12 серпня 2026 року розслідування оголосили завершеним. Детективи НАБУ Олександр Марчук і Віктор Ярема спільно з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ростиславом Батогом завершили досудове розслідування щодо земельних ділянок біля ринку.

Позиція обвинувачення викладена у двох документах, оприлюднених із різницею в 11 місяців: повідомленні про підозру від 6 вересня 2025 року та повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри від 6 серпня 2026 року. Журналісти проаналізували ці документи.

Версія обвинувачення

За версією слідства, навесні 2021 року між колишнім народним депутатом і столичною забудовницею тривав корпоративний конфлікт за контроль над ринком.

У цей період забудовниця нібито вирішила вивести активи ринку на підконтрольних осіб. Для цього землю під ринком, як стверджує слідство, незаконно перевели в іншу категорію, що дозволило чиновникам Держгеокадастру нею розпоряджатися.

Після цього 18 гектарів передали дев'ятьом громадянам у межах безоплатної приватизації, а згодом ділянки перейшли у власність трьох компаній. Під час подальшого врегулювання корпоративного конфлікту сторони, за версією слідства, домовилися спільно використовувати цей земельний масив.

Несільськогосподарська земля

Одна з ключових тез обвинувачення – землю нібито незаконно віднесли до сільськогосподарської категорії. Водночас її цільове призначення не змінювалося з 2012 року: "для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд оптового ринку сільськогосподарської продукції з об'єктами інфраструктури". 

Є й інша деталь: сама підозра фіксує, що в одному проєкті землеустрою на різних сторінках зазначені різні коди. Тобто розбіжність у документах існувала задовго до подій 2021 року. 

Дев'ять учасників, які не знайомі між собою

Дев'ятьох громадян, які отримали земельні ділянки, слідство включає до загальної конструкції ймовірної схеми. Але спосіб, у який ці люди опинилися серед отримувачів землі, описаний у самій підозрі – і цей опис погано узгоджується з версією про спільну домовленість.

У жодному місці обвинувачення не стверджується, що ці дев'ятеро осіб були знайомі, спілкувалися, домовлялися чи бодай раз бачилися. Змова – це домовленість, а тут спільний результат.

До того ж, в одному з протоколів, які прокуратура наводить як доказ, ідеться про "необізнаність особи з реальною метою" дій, пов'язаних із отриманням землі. Тобто обвинувачення власним доказом стверджує, що людина не знала, у чому бере участь.

"Змова" з другою стороною конфлікту

Окремо слідство стверджує, що з липня 2021 року власниця бізнесу діяла у змові з колишнім народним депутатом. Водночас хронологія в повідомленні про підозру не збігається.

У документі описано конфлікт між ними, зокрема судові спори та боротьбу за контроль над ринком. Водночас саме довірена особа колишнього депутата наприкінці травня 2021 року звернулася до НАБУ із заявою, після якої 7 червня зареєстрували провадження.

Ключовими є дати: попередню змову слідство датує 15 липня 2021 року. Водночас земельні ділянки перейшли до громадян 25 травня, а договори купівлі-продажу уклали 10 і 11 червня. Тобто описана в підозрі домовленість виникла вже після основних операцій із землею.

Справа без потерпілого

Також журналісти звернули увагу на опис шкоди та того, кому її нібито завдали.

У версії 2025 року йшлося про збитки державі в особі районної адміністрації. У зміненій підозрі від 6 серпня 2026 року цієї конструкції вже немає: зникли також розмір шкоди, спосіб вчинення злочину та вказівка на власника майна.

Водночас сума 160 013 390 гривен у підозрі залишилася. Тепер це ринкова вартість ділянок, а не розмір чиїхось збитків. 

Приховане володіння у відкритих реєстрах

Ще одна суперечність, як зазначають автори тексту, стосується поняття "прихованого володіння". Дев'ять ділянок оформили на три компанії, а їхні власники та кінцеві бенефіціари зазначені у державних реєстрах. Водночас НАБУ і САП вважають, що ця конструкція використовувалася для приховування фактичного володіння землею.

Проте інформація про власників ділянок і компаній є відкритою. Це питання вже порушували у Вищому антикорупційному суді: слідчий суддя звернув увагу, що інформація про власників доступна у реєстрах.

Тому юридична кваліфікація змінилася. У підозрі від вересня 2025 року йшлося про "набуття і володіння" майном, а в серпні 2026-го ті самі дії перекваліфікували на "приховування". 

Чим доводять узгодженість дій

Серед доказів, якими обвинувачення підтверджує узгодженість дій учасників, привертають увагу два епізоди.

Перший – листування, у якому довірена особа підприємниці надсилала нотаріусу документи про повноваження посадовця. Такий обмін є звичайною частиною підготовки нотаріального договору.

Другий – почеркознавча експертиза, яка підтвердила, що двоє посадовців власноруч підписали документи. Водночас сам факт справжності підпису не свідчить про домовленість з іншими учасниками.

У переліку доказів немає даних про розмови, домовленості чи вказівки між підприємницею та чиновником Держгеокадастру. Натомість обвинувачення робить висновок про узгодженість дій із послідовності подій. Однак сама по собі послідовність адміністративних процедур не є доказом змови.

Що стверджує захист

Згідно зі скаргою до Вищого антикорупційного суду, 31 березня 2025 року детектив Віктор Ярема телефонував п'ятьом власникам земельних ділянок, формально щоб викликати їх на допит. Водночас, за твердженням захисту, під час розмов детектив почав обговорювати з ними обставини 2021 року та викладати версію слідства – без проведення офіційного допиту і роз'яснення процесуальних прав.

Розмови, як стверджує захист, одночасно записувалися в межах негласної слідчої дії, а отримані відповіді згодом оформили протоколами про результати таких дій. Захист вважає, що таким чином відомості отримувалися поза процесуальними гарантіями допиту, зокрема правом на адвоката та правом не свідчити проти себе.

Окремо захист заявляє, що під час допитів свідкам показували фотографії з карток міграційної служби й просили впізнати людей без проведення окремої процедури впізнання.

Публічної позиції НАБУ щодо цих конкретних тверджень на момент підготовки матеріалу не було.

Підозра з посиланням на стару редакцію КПК

Журналісти помітили, що у документах статтю 42 КПК наведено в редакції, яка втратила чинність у липні 2021 року. У пам'ятці до цього ж документа використано ще давнішу редакцію.

Зокрема, там немає права підозрюваного зустрічатися із захисником без обмежень у часі та кількості зустрічей у робочі, вихідні й святкові дні. Ця норма діє понад п'ять років, однак її не врахували.

Чому слідство завершили

У квітні суд продовжив строк досудового розслідування до 6 вересня 2026 року – це гранична дата. На початку серпня прокурор САП Ростислав Батіг повідомив суду, що серед незавершених дій залишається підготовка нової або зміненої підозри.

6 серпня підозри змінили, а 12 серпня НАБУ оголосило про завершення розслідування. Тобто фінальна версія підозри з'явилася приблизно за місяць до спливу граничного строку.

Між першою підозрою у вересні 2025 року та її новою редакцією в серпні 2026-го минуло 11 місяців. За цей час до обвинувачення не додали нових обставин: описова частина залишилася незмінною.

П'ять років слідства: наслідки та наступний етап

Стосовно матеріальних наслідків: на майно накладали арешт, а за твердженням сторони ринку, це стало причиною відмови банку у кредитуванні будівництва нових павільйонів. Для директора ринку суд визначив заставу у 5 мільйонів, хоча прокурор просив 21 мільйонів.

Одинадцять місяців щодо підозрюваних діяли процесуальні обмеження, які продовжували шість разів. За доступними редакції матеріалами, за цей час не зафіксовано порушень покладених судом обов'язків чи спроб впливати на свідків.

Які питання тепер має вирішити суд

Після завершення розслідування захист має отримати доступ до матеріалів провадження. Далі обвинувальний акт може бути переданий до Вищого антикорупційного суду, де сторонам доведеться обґрунтовувати свої позиції доказами.

Серед ключових питань – який статус мала земля у 2021 році, чим підтверджується спільний умисел дев'ятьох громадян, як "попередня змова" від липня пов'язана з операціями у травні та червні та що саме, за версією обвинувачення, приховували учасники, якщо структура власності була відображена у державних реєстрах.

Окреме питання – хто є потерпілим у справі про землю вартістю понад 160 млн грн, якої шкоди він зазнав і чому за п'ять років жоден державний орган не заявив цивільного позову.

Тепер ці суперечності мають отримати оцінку суду. П'ять років розслідування мали б дати чіткі відповіді на базові питання: яким майном заволоділи, хто його втратив, якої шкоди завдано, хто з ким домовлявся і які конкретні дії становили злочин.

Поки що частина відповідей у фінальній редакції підозри відсутня або суперечить іншим матеріалам обвинувачення. Чи витримає ця конструкція перевірку судом — тепер головне питання справи.