Пояснення КСРФ щодо виплати 57 мільярдів доларів

Суд опублікував роз'яснення своєї постанови від 2012 року. В ній мовиться про перевірку федерального закону щодо міжнародних договорів. Тепер же Конституційний суд РФ доповнив старе рішення новою позицією, яка фактично дозволяє російському уряду не виконувати рішення міжнародного арбітражу в Гаазі. Відповідна інформація з’явилася на сайті КС РФ.

До теми Суд в Гаазі зобов'язав Росію сплатити 50 мільярдів доларів ЮКОСу: що відомо про справу

Згідно з документом за 2012 рік, суд дозволив застосовувати не ратифіковані міжнародні угоди та такі, ще не набрали чинності. Це рішення поширювалося і на договір про Енергетичну хартію. Власне на останній документ спиралися акціонери ЮКОСу під час подачі позову до міжнародного арбітражу. І з огляду на нього Гаага в 2014 році стягнула з Росії за позовами ексакціонерів ЮКОСа 50 мільярдів доларів (сума боргу наразі перевищує 57 мільярдів).

У лютому 2020 року апеляційний суд в Гаазі залишив в силі рішення міжнародного арбітражу. Але Росія їх не виконала та подала касаційну скаргу до Верховного суду Нідерландів. Для підкріплення своєї позиції уряд Росії звернувс до КС РФ.

У підсумку Конституційний суд роз'яснив, що постанова від 2012 року не є документом, згідно з яким можна допустити передачу спорів до міжнародного суду. Отже, уряд Росії може підписувати інвестиційні договори, але спори з ним слід розглядати в Росії. А для їхнього розгляду за кордоном має бути окремий закон.

У самому ж російському Кабміні заявили, що їхні попередники (зокрема, в 1994 році) не мали права делегувати міжнародного арбітражу вирішення спорів іноземних інвесторів. За їхніми словами, змінювати "компетенцію російських судів" уряд – не уповноважений.

Таким чином, КС РФ через 26 років після підписання Договору про енергетичну хартію визнав неконституційним розгляд спору в Гаазі за справою ЮКОСа.

Зверніть увагу Нідерландський суд відхилив позов Росії щодо ЮКОСу

Спор Росії та головних акціонерів ЮКОСа: основне

  • Розгляд справи розпочався в 2005 році.
  • У 2014 році Третейський суд постановив, що Росія фактично експропріювала компанію у її законних власників. За версією суду, влада країни спеціально домагалися банкрутства компанії, щоб отримати її активи та прибрати главу ЮКОСа Михайла Ходорковського з політики.
  • Пізніше це рішення Росія оскаржила. А опісля Окружний суд у Гаазі його скасував.
  • У лютому 2020 року Апеляційний суд Гааги скасував рішення Окружного суду та знову зобов'язав Росію виплатити компенсацію в 57 мільярдів доларів (50 мільярдів основна сума за позовом і 7 мільярдів як відсотки). У рішенні суд, крім іншого, вказував на протиріччя в правовій позиції російської сторони. А як аргумент наводив і колізію з юридичним оформленням анексії Криму.
  • 23 березня 2016 року стало відомим, що російські правоохоронці нібито отримали докази незаконності придбання ЮКОСа акцій. Це може стати підставою для висунення нових звинувачень Михайлу Ходорковському та іншим колишнім співвласникам нафтової компанії
  • Основним претендентом на компенсацію може бути колишній віцепрезидент нафтової компанії та член Ради Федерації від Мордовії Леонід Невзлін. У Росії його заочно засудили до довічного ув'язнення за організацію вбивств. Він називає своє переслідування політичним, наполягає на своїй невинності. Нещодавно Невзліна видалили з міжнародної бази розшуку Інтерполу.