США проти Китаю: навіщо Трамп відкрито став на бік опозиції

Рука допомоги Трампа

Дональд Трамп підписав одноголосно проголосований Сенатом (та за виключенням одного конгресмена у Конгресі) “Акт прав людини та Демократії у Гонконзі”, який підтримує демонстрантів та зобов’язує Держдепартамент США проводити оцінювання рівня автономії на цій території. Якщо виявиться, що Гонконг недостатньо автономний у своїх політичних та економічних справах, передбачено введення санкцій. Окрім цього, “Акт захисту Гонконгу” забороняє експорт до Гонконгу сльозогінного газу, гумових куль перцового спрею, захисного спорядження. Це все використовує місцева поліція проти демонстрантів. Якщо особи з руху спротиву зазнають політично мотивованих переслідувань і арештів, візовим офіцерам рекомендовано не відмовляти їм у візах.

Один з лідерів акцій протесту Джошуа Вонг / Фото: Getty Images

Цим правилом вже скористався один з лідерів протесту та групи “Демосісто” Джошуа Вонг. Він побував у Сполучених Штатах, щоб розповісти американським політикам про ситуацію у Гонконзі, де неспокійно вже майже півроку. Адміністрація території на чолі з Керрі Лам просувала законопроект про екстрадицію порушників закону до Китаю, де справедливий суд не міг бути гарантований. Його відкликання не зупинило протести, вони перейшли у більш жорстку стадію відкритого протистояння з поліцією та спецпризначенцями.

Читайте також: Гонконг: Трамп підписав закони на підтримку протестувальників

Кілька днів тому, учасники акцій протесту звели барикади навколо Політехнічного Університету, де сталися останні масштабні зіткнення. Коли все закінчилось, університет зазнав серйозних руйнувань. Шість сотень людей залишили його та здалися поліції, коли стало ясно, що протриматися довше не вийде. З них більше двох сотень них були неповнолітніми, яких відпустили відразу, інших 400 людей - затримали. Загальна кількість активістів за гратами за весь час - близько шести тисяч. Багатьом інкримінується “повстання”, що може вилитись у серйозні вироки суду. Протестувальники мають 5 основних вимог до уряду: відставка лідера Керрі Лам, розслідування застосування сили з боку поліції, амністія усім затриманим активістам, зняття звинувачення у “повстанні”, відкликання закону про екстрадицію (виконано).

У такій напруженій ситуації відбулися вибори у місцеві ради, де демократичні кандидати здобули значну перемогу, посунувши прибічників Китаю. Хоча ці ради мають обмежені повноваження та скоріш дорадчу функцію, райони під керівництвом демократичних сил - яскрава демонстрація бажання Гонконгу до більшої автономії і у перспективі - до незалежності.

ГонконгМає повністю увійти до складу Китаю у 2047 році, згідно з домовленостями з Великою Британією від 1999 року і КНР має намір виконати угоду до кінця. Наразі незрозуміло, чи втратить територія свої свободи, яких майже не існує на материковій КНР. Серед них - свобода преси, висловлювань, зібрань, протестів. Втім, вплив китайської влади на все, що відбувається у Гонконзі залишається значним.

Наприклад, очільник Гонконгу обирається за голосами 1200 людей, де є велика частка прибічників Китаю. Але для формального вступу на посаду, потрібно отримати схвалення з Пекіну. І метрополія зараз незадоволена як своїм головним представником у Гонконзі, так і самою головою адміністрації Керрі Лам. І планує обох змінити.

Політехнічний університет Гонконгу після кінця протистояння / Фото: Getty Images

Закон на захист Гонконгу: добро чи зло?

Нові закони мають дві сторони. По-перше, це відкриває для протестувальників шляхи для отримання моральної та дипломатичної підтримки, зокрема з боку ЄС. Вони матимуть на що обпертися у своїх вимогах та апелювати до Сполучених Штатів щодо подальшого захисту їхніх прав проти уряду.

Але незважаючи на очевидні добрі наміри, закони на підтримку Гонконгу можуть і нашкодити, бо втягують регіон у торгівельне протистояння США та КНР. Зрозуміло, що Пекін обурений прийняттям законодавства та обіцяє протистояти його втіленню. Важливо, що автономний регіон наразі виключений з тарифів та митних зобов’язань, які покладені на Китай у триваючій торгівельній війні. Це може змінитися, якщо Гонконг втратить спеціальний автономний статус, а з ним - статус “вільного”, безмитного порту. Міжнародні компанії та банки переїдуть у інші фінансові центри, такі як Сингапур, Токіо або Сеул. Це серйозно вдарить по економіці Гонконгу, яка через протести вперше за останній час пішла у рецесію.

Не пропустіть! Чи захистять США активістів Гонконгу: розбір рішення Сенату

Тільки американських фірм там 1344, 278 з них мають у місті свої центральні офіси. З Гонконгом у Америки найбільший торговельний баланс у світі - $33 мільярди у 2018 році. Зважаючи на це, Американська Торгівельна Палата у Гонконзі у своїй заяві, відзначила:

Будь-яка одностороння зміна американської торговельно-економічної політики щодо Гонконгу може негативно вплинути на відносини двох сторін та на власні інтереси США

Іншими словами, підписані президентом Трампом закони можуть навпаки, погіршити регіональну ситуацію та завадити досягненню угоди про кінець торговельної війни з Китаєм.

Посол США у Китаї Террі Бренстед був викликаний до МЗС Китаю для пояснення ситуації з точки зору Пекіну, заявивши, що готові до будь-якого сценарію. “Піднебесна” зараз знаходиться під вогнем критики з усього світу через витік інформації про переслідування уйгурів та інших мусульманських народностей у китайській провінції Сіньцзян. Пекін звинувачують у створенні “концентраційних таборів”, де мусульман насильно вчать комуністичній ідеології.

Китай проти США: чи стане Гонконг вирішальним фактором

Підтримка Вашингтоном автономного міста може спровокувати нові проблеми у відносинах між Пекіном та Сполученими Штатами, які усіма силами намагаються закінчити торговельну війну. Вона почалася майже одночасно зі вступом на посаду президента Дональда Трампа і триває вже 15 місяців. Пройшовши через кілька раундів обопільних звинувачень, підвищення тарифів та накладання мит, обидва уряди вже майже досягли потенційної “мирної угоди”. У жовтні, Трамп та голова уряду КНР Лю Хе підписали попередню домовленість у Овальному кабінеті Білого Дому. Останні новини кажуть, що дві сторони розділяє зовсім небагато.

Незважаючи на це, скептицизм щодо здатності укласти діючу угоду залишається і підтримка Гонконгу може лише збільшити його. І хоча поки офіційний Пекін каже, що нова ситуація не вплине на пошук домовленостей і ніхто не планує ризикувати на фінальній стадії. Втім, немає жодної гарантії, що думка Пекіну не зміниться з плином часу. КНР максимально виграє від світової глобалізації та вільного руху товарів, людей та послуг у світі. Пекін формально вписується у порядок, створений США і насправді не хоче нічого змінювати станом на зараз.

Окрім торгівлі, дві країни мають нерозв’язану технологічну суперечку. Вашингтон заборонив продаж на території Америки продукції китайських технологічних компаній через побоювання, що вони отримують доступ до американських технологій саме через Гонконг. Він і стане першою жертвою, якщо Америка введе обіцяні новими законами санкції.

Не варто забувати і про роль Росії у відносинах між США та КНР. Москва має свої інтереси у регіоні. Наразі, відносини з Китаєм у РФ дуже добрі та націлені на подальше покращення,збільшення товарообороту їх об’єднує протистояння Заходу в цілому та Сполученим Штатам зокрема. Для РФ дуже важливий доступ до китайського ринку, товарообіг між двома країнами збільшився на 30% за два роки, сягнувши $100 млрд. Дві країни пов’язані десятками двосторонніх договорів.

Якщо у подальшому Росія обере Китай, це послабить позиції США у світі. Що ж робити Гонконгу? Він зможе звернутися до Європейського Союзу. Це стало зрозуміло, коли євродипломати підтримали прийняття у США нових законів на захист автономії. “Гонконг може розраховувати на ЄС у складні часи”, - заявив Гуннар Віганд, директор відділу Азії та Тихого Океану у Європейській службі зовнішніх зв’язків. Візит відбувся у рамках посилення кооперації між Гонконгом та Євросоюзом. Брюссель неодноразово закликав поважати верховенство права та автономію Гонконгу та зазначав, що фундаментальні свободи Гонконгу закладені у принципі “одна країна - дві системи”. Економічно, Європа - третій торговельний партнер Гонконгу у минулому році.

Зараз важко передбачити, як будуть розвиватися події, хоча протести у Гонконгу продовжуються. Закони, підписані Дональдом Трампом, можуть як стати вирішальним фактором так і не досягти своєї мети. Їх ефективність може оцінити лише час. Майбутнє покаже, що обере Китай: спокій у Гонконзі чи закінчення економічної війни зі Сполученими Штатами. Не можна виключати і того, що Пекін спробує робити це паралельно.

Дивіться відео про те, як українці підтримали Гонконг