Українські сили атакували російську авіабазу Борисоглібськ, яку окупанти використовують для дозаправки бойових літаків перед польотами до фронту. Поки результати удару уточнюються, з'явилися повідомлення про можливе застосування не лише безпілотників, а й крилатих ракет.

Авіаційний експерт Костянтин Криволап в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу пояснив, чому ураження цього аеродрому може створити серйозні проблеми для росіян. Також він розібрав ситуацію з обмеженнями Starlink, американськими розвідданими та новими британськими ракетами, які Україна має отримати раніше, ніж очікувалося.

Борисоглібськ російські військові раніше використовували переважно для навчання та підготовки пілотів. Однак тепер цей аеродром виконує значно важливішу роль, адже після українських ударів по військових летовищах Росія відвела свою авіацію на відстань приблизно 600 – 700 кілометрів від лінії бойового зіткнення.

Для російських літаків це означає необхідність долати значні відстані до українського фронту, фактично працюючи на межі свого бойового радіуса. Щоб мати можливість виконувати бойові завдання, окупанти використовують проміжні аеродроми, одним із яких став Борисоглібськ.

Вони сідають у Борисоглібську, заправляються, дозаправляються, а потім уже летять до нас. Від Борисоглібська до нас, якщо не помиляюся, десь 400 – 450 кілометрів. Тому така відстань для них вважається досить безпечною, і дозаправку вони там проводять,
– пояснив Криволап.

Російська авіація не обов'язково має постійно перебувати на цьому летовищі. Літаки можуть здійснювати проміжну посадку, поповнювати запаси пального та продовжувати політ у напрямку України. Саме для цього окупантам потрібна справна наземна інфраструктура, яка дозволяє швидко підготувати літак до подальшого виконання завдання.

Тому під час ударів по таких об'єктах важливе значення має не лише можливість знищити авіаційну техніку. Пошкодження паливних складів і систем заправлення здатне суттєво ускладнити використання аеродрому, навіть якщо його злітно-посадкова смуга залишиться придатною для роботи.

Те, що там уражаються всі можливості дозаправки, тобто самі склади з паливно-мастильними матеріалами й централізована система заправлення, – це чудова новина. Це потрібно робити, тому що таким чином їм там особливо нікуди буде залітати, щоб здійснювати такий підскок,
– наголосив авіаційний експерт.

Саме інфраструктуру дозаправки Криволап вважає найважливішою ціллю на цьому аеродромі. Він припустив, що український удар міг бути спрямований передусім на паливне господарство Борисоглібська, хоча точні результати атаки на момент розмови ще не були підтверджені.

На авіабазі російські військові використовують різні типи літаків, зокрема Су-34, Су-35, Су-30СМ та навчально-бойові Як-130. Також з'явилися повідомлення про можливе застосування під час атаки крилатих ракет разом із безпілотниками, однак офіційної інформації про засоби ураження та масштаби пошкоджень на той час не було.

Суперечки навколо американської підтримки України загострилися після повідомлень про обмеження роботи Starlink для українських безпілотників та проблеми з передаванням розвідданих. Білий дім запевняв, що не припиняв підтримку, однак українські військові зіткнулися з перебоями супутникового зв'язку, а також виникли запитання щодо своєчасного попередження про російські балістичні удари.

В інтерв'ю Financial Times Володимир Зеленський розповів, що Україна на прохання США на три дні призупинила атаки по російській енергетичній інфраструктурі. Проте Росія продовжила обстрілювати українські енергооб'єкти та цивільне населення.

Український президент також заявив, що після цієї паузи виникли проблеми з американськими попередженнями про пуски балістичних ракет, а обмеження Starlink ускладнили операції на фронті та удари по російських військових об'єктах. За його словами, американські представники погрожували припинити передавання розвідданих, якщо Україна продовжить атакувати російську енергетику.

Згодом Зеленський повідомив, що обмеження на українські удари зняли. Водночас він не виключив можливості нової домовленості про припинення атак, але лише за умови отримання додаткових американських ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

Для швидкого тиску на Україну американська адміністрація має кілька можливостей. Окрім розвідувальної інформації та супутникового зв'язку, Вашингтон може порушити питання продажу озброєння, однак такий крок зачепив би й інтереси американських оборонних компаній.

Військово-промисловий комплекс США отримує значні кошти від контрактів, а закупівлі зброї для України, зокрема за механізмом PURL, приносять американським виробникам додаткові прибутки. Тому Криволап сумнівається, що Трамп наважиться надовго обмежити продаж озброєння, тоді як питання Starlink та розвідданих дозволяє діяти значно швидше.

Весь цей військово-промисловий комплекс, який є спонсором або Демократичної, або Республіканської партії, – це гроші. PURL – це великі гроші. І якщо він спробує комусь хоча б 20 копійок перекрити чи затримати, його просто під плінтус заженуть. А от розвіддані та Starlink – це реальні можливості,
– пояснив Криволап.

Проблеми зі Starlink почали проявлятися під час роботи українських безпілотників на високих швидкостях. Сергій Стерненко повідомив, що за швидкості понад 160 кілометрів на годину термінали починали втрачати зв'язок, через що дрони не могли нормально виконувати завдання.

Згодом про труднощі повідомляли представники 7-го корпусу Десантно-штурмових військ та радник із питань безпілотних систем Сергій Бескрестнов. Йшлося вже про перебої за швидкості приблизно 72 кілометри на годину. Проблеми спостерігалися як із цивільними терміналами Starlink, так і з військовими пакетами Starshield.

Після появи цих обмежень Михайло Федоров звернувся до Ілона Маска із запитанням про причини змін. Відповідь власника SpaceX виявилася особливо цікавою, оскільки він пояснив, що компанія не ухвалює остаточних рішень щодо можливостей, які надаються Україні.

Ілон Маск абсолютно коректно відповів, що компанія SpaceX тільки обслуговує все це. А самі можливості повністю передані Держдепартаменту і Пентагону. Зрештою сам президент вирішує, що там робити. І якщо щось змінилося, то змінилося тільки з цього боку. Я тут ні до чого,
– переказав відповідь Маска Криволап.

Таке пояснення авіаційний експерт розцінив як вказівку на відповідальність американської адміністрації за можливі обмеження. На його переконання, Маск фактично переклав запитання щодо роботи Starlink на державні структури США, зокрема Пентагон і Держдепартамент.

Криволап вважає, що власник SpaceX таким чином поставив Трампа в незручне становище. Після появи пояснень виникли запитання навіть серед представників американського політичного керівництва, а частина законодавців захотіла з'ясувати, хто саме ухвалював рішення щодо обмежень.

При цьому експерт не стверджує, що бачив конкретний наказ американського президента. Йдеться про його висновок із відповіді Маска та розподілу повноважень, про який той розповів.

Невдовзі ситуація зі зв'язком почала змінюватися.

Зараз, наскільки мені відомо, всі можливості відновлені й діють ті правила, які діяли до цього. Тобто ми обмежуємо можливості росіян літати зі Starlink, а самі маємо можливість запускати наші дрони на лінії бойового зіткнення так, як нам потрібно,
– зазначив авіаційний експерт.

Однак відновлення супутникового зв'язку не зняло запитань щодо американських попереджень про балістичні атаки. Після повідомлень про затримки розвідданих з'явилися пояснення про технічні проблеми та несприятливі погодні умови, які нібито завадили своєчасно передати Україні інформацію.

Криволап поставив під сумнів переконливість таких аргументів. Він порівняв ситуацію з методами гібридної війни, які пов'язують із начальником російського Генштабу Валерієм Герасимовим, коли дії однієї сторони залишаються неоднозначними й дозволяють уникати прямого визнання відповідальності.

У мене таке враження, що Трамп або хтось із його оточення читав про гібридну війну, яку описував Герасимов. Тому що ці заяви про те, що була погана погода, тому ми не змогли вас попередити, – це виглядає як повна нісенітниця,
– наголосив Криволап.

Авіаційний експерт різко оцінює й інші рішення, які, на його переконання, допомагають Росії продовжувати війну. Насамперед він звернув увагу на роль Китаю в забезпеченні російського виробництва нових реактивних безпілотників.

Москва, як стверджує Криволап, отримала від Китаю необхідні компоненти та мережеве обладнання для виготовлення великої кількості дронів типу "Герань-4" і "Герань-5". Таке обладнання дозволяє росіянам організовувати зв'язок між окремими елементами безпілотних систем.

Ще одним рішенням, яке викликало його критику, стала домовленість Трампа щодо торгівлі російським дизелем. Криволап вважає, що її значення виходить далеко за межі можливих обсягів пального, оскільки Вашингтон фактично демонструє готовність до економічної співпраці з Росією попри продовження війни.

Друге зробив Трамп, коли підписав цю дизельну угоду. Це порятунок Росії, тому що дизель там жодного значення не має. Це просто була демонстрація всьому світу: мені мої бізнесові інтереси значно цікавіші за те, що ви можете запропонувати світу,
– заявив авіаційний експерт.

Нинішню ситуацію зі Starlink Криволап вважає тимчасово врегульованою, однак сумнівається, що суперечності між Києвом і Вашингтоном на цьому завершаться. Подальші рішення адміністрації Трампа, особливо щодо економічних домовленостей із Москвою, він називає складними для прогнозування.

Під час візиту Володимира Зеленського до Великої Британії прем'єр-міністр Кір Стармер пообіцяв збільшити та прискорити постачання Україні ракет LMM, відомих також як Martlet. Йдеться про озброєння для невеликих зенітних комплексів, яке має посилити можливості української протиповітряної оборони.

Особливе значення ці ракети можуть мати в боротьбі з новими російськими безпілотниками. Росія розширює застосування реактивних дронів, для перехоплення яких потрібні відповідні засоби протиповітряної оборони, здатні працювати по швидкісних цілях.

Це насамперед протидія всім цим реактивним дронам і певною мірою крилатим ракетам. Вони призначені для невеликих зенітних комплексів. Це дуже хороша ракета,
– пояснив Криволап.

Говорячи про можливості таких ракет, авіаційний експерт орієнтовно назвав висоту ураження до 15 кілометрів. Водночас цю цифру він навів як приблизну оцінку, не уточнюючи характеристики конкретного пускового комплексу.

Ще однією важливою особливістю нового озброєння Криволап назвав швидкість його розробки. За його інформацією, британцям знадобилося приблизно пів року, а перші постачання Україні можуть відбутися раніше за початковий графік.

Спершу очікували, що ракети з'являться на початку 2027 року, однак тепер британська сторона розраховує передати їх уже найближчими місяцями.

Британці в цьому сенсі встановили рекорд, тому що ракета приблизно за пів року була розроблена. Були очікування, що вона з'явиться на початку 2027 року. Але британці зараз кажуть, що, найімовірніше, вони встигнуть наприкінці листопада або на початку грудня передати цю ракету,
– зазначив авіаційний експерт.

Дослідні зразки цих ракет, як розповів Криволап, уже пройшли бойові випробування та продемонстрували хороші характеристики. Експерт позитивно оцінює перспективу їхнього швидшого надходження до України, насамперед для посилення протидії російським реактивним безпілотникам.

Криволап про удар по Борисоглібську: дивіться відео