Детальніше про це написали в The Business Times із посиланням на дані Кінологічного клубу Великої Британії.

Читайте також Це має знати кожен господар: 5 ознак, які допоможуть визначити вік вашого собаки

Що відомо про загрозу зникнення староанглійської вівчарки?

Організація, яка є провідною у країні в питаннях здоров'я, добробуту та дресирування собак, зафіксувала стабільне скорочення чисельності цієї породи ще з кінця 1970-х років, коли вона була на піку популярності.

За офіційними даними, у 2020 році зареєстрували лише 227 цуценят староанглійської вівчарки. Зазначається, що це найнижчий показник за останні шість десятиліть. Порода, яку легко впізнати за густою скуйовдженою шерстю, нині переживає значний спад інтересу серед власників.

До речі, як передає Mirror, ця порода ледь не невіддільно асоціювалася з брендом фарб Dulux. Певний час багато людей почали називати пухнастих сіро-білих вівчарок просто "собаками Dulux".

За словами креативної директорки та експертки з кольору бренду, ідея рекламної кампанії фарби з'явилася абсолютно випадково: режисер реклами 1961 року вирішив використати несподівану появу великого, енергійного пса на майданчику. У результаті звичайна історія про ремонт перетворилася на справжній рекламний шедевр.

Староанглійська вівчарка в рекламі фарби Delux
Староанглійська вівчарка була обличчям фарб Delux / Скриншот реклами

Раніше, з 2009 року, ці собаки перебували у списку "під наглядом", куди включають породи з кількістю реєстрацій від 300 до 450 цуценят на рік.

Проте після чергового падіння – майже на 28% за рік – їх офіційно перевели до категорії "вразливих місцевих порід". До цього переліку входять британські та ірландські породи, чисельність яких опустилася нижче 300 реєстрацій щороку, що створює реальний ризик їхнього зникнення.

У Кінологічному клубі пояснюють таку тенденцію змінами у способі життя людей, а також складністю догляду за цими собаками.

Староанглійська вівчарка
Староанглійська вівчарка / Ілюстративне фото з мережі

За словами представника клубу Білла Ламберта, ця порода має історичну цінність і впізнаваний образ, але останніми роками її дедалі рідше можна побачити на вулицях, що викликає занепокоєння.

Він зазначив, що такі собаки потребують значного догляду за шерстю, регулярної фізичної активності та не дуже підходять для життя у невеликих квартирах. Водночас вони віддані, врівноважені й можуть стати чудовими сімейними улюбленцями за правильних умов.

Цікаво! Наразі у списку "вразливих місцевих порід" Кінологічного клубу налічується 32 породи, ще сім перебувають у категорії "під наглядом".

Чим особливі інші породи собак?