В Україні з'явиться система, що може закрити небо від "Шахедів" і КАБів: це схоже на летюче мінне поле

Французька компанія Atreyd заявляє про запуск унікальної системи повітряної оборони для України – так званої "стіни дронів". Ми вже чули про проєкт з такою ж назвою у європейському масштабі. Це ж вперше, коли подібна концепція переходить із тестів до реального застосування у війні – у вимірі України. Систему вже відправлено в Україну, і виробник очікує, що вона стане готовою до бою протягом кількох тижнів.

За задумом Atreyd, "стіна дронів" має стати додатковим рівнем захисту міст і критичної інфраструктури від російських повітряних ударів, насамперед — від дронів-камікадзе типу "Шахед" та керованих авіабомб.

24 Канал дослідив усю інформацію про систему, у цьому нам допоміг аналіз авіаційного експерта Анатолія Храпчинського – тож про "стіну дронів" для України читайте в матеріалі.

Читайте також Європейська "Стіна дронів" проти Росії: якою буде роль України на східному фланзі НАТО

Рій з контейнера: як працюватиме "стіна дронів"?

На сторінці Atreyd система описується як Drone Wall System DWS-1 – "контейнерне" рішення, що розгортає рій до 1000 FPV-дронів і формує в повітрі керовану ШІ оборонну структуру. Кожен дрон у цій логіці — "цеглина" в адаптивній повітряній стіні, що постійно змінює конфігурацію, підлаштовуючись під параметри атаки.

DWS-1 розміщується у самодостатньому модульному контейнері. Такий блок можна розгорнути як окрему одиницю або об’єднати з іншими у мережу, збільшуючи фронт покриття. Формально це не класичний ЗРК, а платформа масованого перехоплення, де головний ресурс – це чисельність і координація дронів, а не одинична потужність ракети.

Atreyd декларує, що рій здатний одночасно запускати до тисячі FPV-дронів, які маневрують на великій швидкості та мають перехоплювати як безпілотники, так і планерні бомби та навіть ракетні загрози.

До теми Чому дрони тепер важче збивати й чи треба глушити мобільний зв'язок під час атак: пояснює Храпчинський

Пусковий майданчик системи від Atreyd / Фото Atreyd

Мінне поле з дронів

У матеріалі Business Insider система описана як "летюче мінне поле з дронів". За даними компанії, алгоритм роботи виглядає так:

• загроза фіксується радарами;

• із наземних пускових платформ підіймається група FPV-дронів;

• кожен має невеликий вибуховий заряд;

• апарати формують у небі своєрідну «завісу» та підриваються поблизу цілі, збиваючи її уламками.

З боку Atreyd це позиціюється як "останній рубіж оборони" – система зав’язана на ППО, але працює в зоні, де інші засоби або недостатньо ефективні, або надто дорогі в застосуванні.

Важливий елемент – вартість. Виробник оцінює одне перехоплення в "кілька тисяч доларів", при цьому дрони, що не детонували, повертаються на платформи й можуть бути використані повторно. 

Так формується економічна логіка системи: масовість, багаторазове використання частини носіїв і нижча ціна перехоплення порівняно з багатьма ракетними комплексами, кажуть у виробника.

"Шахеди" та КАБи: які цілі "стіни"?

За даними Business Insider, система розгортається в Україні насамперед для протидії одностороннім ударним дронам, зокрема безпілотникам типу "Шахедів", які регулярно застосовуються проти цивільної забудови та енергетичної інфраструктури країни.

Окрема лінія — планерні авіабомби, відомі як КАБи. Atreyd позиціює Drone Wall System як інструмент також проти таких керованих боєприпасів: рій FPV-дронів має створювати повітряний бар’єр на шляху бомб і "блокувати" їх, не даючи дійти до цілі.

Рій дронів у небі / Фото Atreyd

Ключовий технологічний елемент – використання штучного інтелекту як "центру управління роєм". 

• Система аналізує траєкторії загроз і перебудовує конфігурацію "стіни" в реальному часі.

• Виробник стверджує, що комплекс здатен діяти в умовах GPS-глушіння, опираючись на попередньо завантажену тривимірну карту району відповідальності. Це прямо пов'язано з інтенсивним застосуванням радіоелектронної боротьби на полі бою в Україні.

• У DWS-1 закладено мультисенсорний підхід: радар, радіочастотний моніторинг і візуальне відстеження, підсилене ШІ. У сукупності це має дозволити системі виявляти й класифікувати загрози до виходу на ціль.

Читайте також Чи долетять російські FPV до Києва та яка загроза від КАБів: Храпчинський пояснив, як захистити міста

На думку авіаційного експерта Анатолія Храпчинського, заступника гендиректора компанії-виробника систем РЕБ, ця система – не панацея від усіх загроз, а лише останній рубіж захисту в багатоешелонованій системі протидії. 

Щодо ШІ, те на чому я постійно наголошую, ми не створили "розум". Ми створили дуже потужні інструменти прогнозування, які імітують інтелект, 
– наголошує експерт.

Головні проблеми з детекцією залишаються не вирішеними, зазначає Храпчинський:

• Без якісного радара або системи раннього виявлення рій стартує надто пізно, і час реакції розсипається. Швидкість КАБа – із висоти 8–12 км бомба падає на швидкості 700 – 900 км/год, а то й 1200 км/год – непорівнянна із FPV-перехоплювачем, який має лише 40 – 70 км/год по горизонту і мінімальну швидкість набору висоти. В такому разі дрони не встигнуть створити "стіну".
• Ще один мінус – "економіка маси". Якщо на одне перехоплення піде 40 – 60 FPV (а це реалістично для щільної "стіни"), то операція коштуватиме, як одна ракета Stinger, і перевага "дешевого перехоплення" зникає. Храпчинський також наголошує на залежності від погоди, обмежену стелю FPV, вразливість до РЕБ та ризик "перегріву" оператора: "Стає зрозуміло, що без потужної системи детекції й правильної тактики це не ППО, а цікавий, але дуже нішевий інструмент для повільних і низьких цілей".
• Головний мінус – це спроба покласти максимум технологій на засіб ураження, який ми знищуємо, а не на радар з радіокомандним наведенням (ракета чи дрон летить туди, куди її веде РЛС або оптика), або напівактивна схема (радар підсвічує ціль, ракета чи дрон ловить відбитий сигнал). 

"Система Atreyd поки що не має бойової апробації, тож її ефективність проти КР чи КАБів залишається теоретичною, – наголошує Храпчинський. – контейнерна установка маломобільна, і її не можна миттєво перекидати під зміну напрямку удару. Рій FPV не може чергувати в повітрі довго – 15 – 20 хвилин максимум, тож йому потрібне завчасне сповіщення. На висотах понад 500 – 700 метрів FPV втрачають стабільність і тягу, що ще більше обмежує "стіну". 

Експерт додає, що вся концепція потребує інтеграції з радарами, яких в України мало, звуковою, оптичною детекцією, інакше вона залишається цікавим прототипом, а не повноцінним елементом ППО.

Автономність, людський контроль і які вимоги до оператора

Atreyd підкреслює, що система може працювати повністю автономно, але при цьому передбачено людський kill switch – оператор може перервати місію або взяти керування.

За даними виробника, один військовий здатен одночасно керувати приблизно сотнею дронів і при цьому не потребує статусу досвідченого оператора БпЛА – достатньо навчання роботи із системою та тим самим вимикачем. Окремо вказується, що дрони можуть працювати на висотах у кілька тисяч метрів і оснащені системою розпізнавання "свій-чужий" для уникнення вогню по своїх.

На сторінці Atreyd додає, що DWS-1 розрахований на цілодобову роботу в будь-яку погоду, має власні системи підзарядки та обслуговування, а також інтегрується з наявними мережами безпеки й оборони. 

Який форм-фактор "стіни" для України?

На відміну від більш амбітних конфігурацій, які Atreyd розробляє для іноземних замовників (запуск із безекіпажних платформ, "летючих материнських кораблів" і навіть дирижабля), для України йдеться про більш приземлений форм-фактор – старт із наземних станцій.

За словами компанії, система буде розміщена в Україні на постійній основі, але конкретну локацію не розкривають із міркувань безпеки. Її можна буде масштабувати на інші ділянки території коштом дронів, що виготовлятимуться всередині країни.

DWS-1 задуманий як масштабований інструмент: контейнерну архітектуру можна комбінувати, збільшуючи щільність "стіни" над конкретним об’єктом чи районом – від військових баз і критичної інфраструктури до прикордонних ділянок або інших "зон високого ризику", як це формулює Atreyd.

Atreyd заявляє про 100% успішність перехоплень під час тестувань. Але українське розгортання стане першим випадком, коли "стіна дронів" зіткнеться з реальними бойовими умовами.

Зверніть увагу! На момент публікації Business Insider російська сторона вже адаптувала частину своїх дронів і планерних бомб, обладнавши їх реактивними двигунами, що збільшує швидкість підльоту й ускладнює роботу ППО. Atreyd стверджує, що й у цьому сценарії система залишатиметься ефективною, але підтвердження цьому можуть дати лише реальні перехоплення.

Тим самим Україна стає полігоном для перевірки концепції масового рою FPV-дронів як окремого класу оборонних систем. Якщо заявлені характеристики – низька вартість перехоплення, автономність, робота без GPS і масштабованість – будуть підтверджені, "стіна дронів" може зайняти своє місце як окремий шар у загальній архітектурі протиповітряної оборони.