4 питання до рішення суду ООН у справі проти Росії

Що не так з рішенням суду

Можна сказати, що суд обмежився мінімально можливим для себе рішенням. Це не просто консервативний підхід. Це підхід, який ставить серйозні питання щодо подальшого застосування міжнародного права у сучасних умовах.

Читайте також Наша пісня гарна нова, або що там з "новою" загрозою з Білорусі

Питання перше: якщо дія конвенції не розповсюджується на постачання зброї, боєприпасів та готівку, яку завозили на непідконтрольні території, то як забезпечити відповідальність за такі дії?

Будь-яка країна може відправити "Бук" та вантажівку з кешем і юридично це не можна кваліфікувати як фінансування тероризму? Бо немає квитанції та банківського рахунку?

Питання друге: як захистити етнічні меншини, чиї культурні та релігійні заклади закривають? Після відхилення позиції по Меджлісу всі наступні ситуації будуть сприйматися так само: і етнічні меншини найбільш жорстко відчули, що в сучасному світі справедливості не існує.

Питання третє: як забезпечити відповідальність за порушення норм міжнародного права країною, яка є постійним членом Ради безпеки ООН? Статус та права постійного члена Радбезу надають їй можливість безкарно порушувати всі норми міжнародного права, маніпулювати фактами та цинічно брехати світові, розповсюджуючи свою брудну пропаганду?

Питання четверте: наявність політичної вмотивованості суддів при схваленні рішень хіба не пов'язана із процедурою їхнього обрання? Призначення та обрання кожного з 15 суддів залежать від країни їхнього походження. І так, частина з цих країн, вже очевидно, дуже не хоче бути відповідачем в цьому суді. Чимало країн постачає своїм проксі і гроші, і зброю, і схоже саме тому намагається не відкривати скриню Пандори відповідальності за такі дії.

Зауважте Стук-стук у двері: росіяни придумали, як мобілізувати на окупованих територіях

Цікаво, що голова суду – представниця США – та ще четверо суддів були проти відхилення претензій України, але рішення приймаються більшістю голосів. Буде дуже цікаво прочитати окремі думки суддів.

Один з головних позитивів рішення – чітке визначення вторгнення в Україну порушенням наказу суду від квітня 2017 року та заперечення будь-яких спроб визнати так звані "ДНР" чи "ЛНР". Ці конструкти на три літери – нічого більше, ніж незаконні терористичні угрупування.

Але головний позитив: по кожній з конвенцій встановлене порушення з боку Росії, хоч росіяни все заперечували. Тепер ця справа, як і всі матеріали до неї, будуть доступні широкому загалу. І разом з рішенням увійдуть в історію.