Суддя-блогерка відверто розповіла про залаштунки суддівської системи
Про блогерство та суддівство, заборони та обмеження, а також будні служителів Феміди без повноважень – у програмі "Он воно як" з Алісою Юрченко розповіла суддя-блогерка з Рівненщини Олександра Жуковська.
Про життя судді-блогерки
Олександра Жуковська – суддя з Рівненщини, що активно веде свій блог на сторінці у фейсбук. Пише не лише про повсякденне життя та подорожі, але й інколи про залаштунки судової системи.
Читайте також: Передача Укроборонпрому і конфлікт Данилюка з Абромавичусом: інтерв'ю з радником секретаря РНБО
– Блог я веду останніх два роки у фейсбуці. Моя аудиторія – приблизно сім тисяч читачів. Пишу переважно про життя судді. Розпочинався мій блог з розповідей про те, як проходить мій день. Могла написати о котрій я прокинулась, як доїхала до роботи, скільки справ розглянула. Щодо цікавих історій хочу одразу пояснити, що суддя не має права коментувати рішення і справи, які розглядає. І якщо я й описувала якісь історії, то лише тоді, коли рішення набуло законної сили та пройшов певний час. До слова, найбільше читають саме рубрику "Суддівські історії".
Про маловідомі обмеження суддів
– Я не вважаю за можливе коментувати деякі ситуації. Судді керуються Кодексом суддівської етики, відтак в нас є обмеження, яких ми мусимо дотримуватись. Для судді вина або невинність особи може бути встановлена лише вироком суду, що набрав законної сили. Тому будь-які коментарі є передчасними. Згідно з Кодексом суддівської етики, ми не можемо коментувати те, що завдає шкоди авторитету судової влади.
Суддя-блогерка Олександра Жуковська
Як виглядає робочий день судді
– Я суддя без повноважень. Це означає, що я не здійснюю свою основну функцію – не розглядаю справи, не вирішую суперечок. Я – такий собі статист. Я можу випити кави, поспілкуватися, почитати, зробити якийсь аналіз, допомогти оформити якісь матеріали чи статистику. Така робота. Аналітична. Але не це правосуддя. 17 січня 2019 року у мене завершилися повноваження.
Чому в Україні існують судді без повноважень?До 2 червня 2016 року в Україні існували "судді-п'ятирічки". Вони призначалися на випробувальний термін, а після п'яти років могли подати заяву на безстрокове суддівство. Однак після змін у Конституції "судді-п'ятирічки" просто зникли. У перехідних положеннях написано, що тепер колишні "судді-п'ятирічки" мають пройти кваліфікаційне оцінювання і після нього вже працювати достроково. Але далі склалась така практика, що Вища кваліфікаційна комісія рекомендує Вищій раді правосуддя суддю для того, аби оформити його безстроково. ВРП оформлює все у подання, спілкується з суддею, а потім надсилає подання до Офісу Президента. І президент впродовж 30 днів підписує указ про призначення безстроково.
– 22 липня я підтвердила, що відповідаю займаній посаді. 6 серпня була рекомендація по 58 суддям, 57 з них – рекомендували, а мене – відклали. І таким чином мої документи не вийшли з ВККС до ВРП, а отже я не маю повноважень. Коли я їх отримаю – не відомо. Ми надіслали адвокатський запит і отримали відповідь, що це було потрібно для врегулювання організаційних процедур. Я не можу уявити, що це за процедури. Я вже відповідаю займаній посаді, склала іспити, написала теоретичне завдання, склала психологічні тести, пройшла спецперевірку, компетентні органи СБУ, ГПУ, НАБУ не мають до мене претензій, зокрема й Громадська рада доброчесності. Я знаю такі одиничні випадки, один колега чекав півтора року.
Чому в Україні існують судді без повноважень
– Це біда. Про те, що це – добре, можна говорити лише перший місяць, коли ти відсипаєшся, відходиш від того ритму, безкінечного розгляду справ та 16-годинного робочого дня. Ну, ще другий місяць ти теж приходиш до тями. Третій – вже думаєш про те, коли це закінчиться. Четвертий – тобі вже здається, що ти деградуєш. Ти намагаєшся більше читати. Теорія, теорія, але практики немає. А на восьмий місяць навіть винагорода не компенсує нічого.
– Уявіть, що ви отримуєте зарплату, але стоїте і просто дивитесь з віконечка. Наприклад, у вас з'являється ідея, але реалізувати ви нічого не можете. Просто стоїте і дивитесь на те, як працюють інші. А якщо ви, наприклад, працюєте з іншими журналістами в одному колективі. Вони працюють за вас, а ви отримуєте вдвічі більше. Уявіть накал. Мій колега наразі у відпусті, але, коли повернеться, то я слабо уявляю, як буду дивитися йому в очі.
Більше – дивіться у програмі.