Історія пароплава

У вересні 1897 року в Белфасті (Ірландія) спустили на воду пароплав, побудований на верфі Harland & Wolff. Спочатку судно мало назву "Вініфреда" (Winifreda), але в історію воно увійшло під ім'ям "Месаба" (Mesaba).

Не пропустіть Археологи знайшли біля Праги споруду, старшу за єгипетські піраміди та Стоунхендж

Майже 15 років "Вініфреда-Месаба" була звичайним пароплавом. Спочатку судно належало американській "Атлантичній транспортній лінії". Ця компанія здійснювала трансатлантичні пасажирські та вантажопасажирські рейси. Кілька років "Месаба" ходила під бельгійським прапором, пережила низку зіткнень з іншими пароплавами (на ті часи це було не надто рідкісним явищем). І до 1912 року значилася вже підмінним судном на торговій лінії між Британією і США.

"Титанік" мав шанси вціліти

Десятого квітня 1912 року із Саутгемптона до Нью-Йорка вирушив пасажирський лайнер "Титанік" – найбільший на той момент корабель у світі. Чим закінчилося його перше й останнє плавання – добре знають усі: у ніч на 15 квітня він зіткнувся з айсбергом і затонув, забравши життя майже півтори тисячі людей.

Менш відомо, що "Титанік" міг і повинен був уникнути зіткнення з айсбергом. У ті ж квітневі дні 1912 року один зі своїх нечастих торгових рейсів здійснював пароплав "Месаба", що належав тоді компанії Red Star Line. Капітан "Месаби", що перебувала на північ від "Титаніка", правильно оцінив льодову обстановку, і на лайнер (як і на всі судна, які прямували на схід) їм було надіслано радіограму з попередженням. У ній йшлося наступне:

Від "Месаби" "Титаніку" і всім кораблям, що йдуть на схід. Важкий паковий лід і численні великі айсберги спостерігалися на 42° - 41°25′ північної широти і 49° - 50°30′ західної довготи, а також крижані поля.

Пасажири "Титаніка" в той момент вечеряли, а радист лайнера терміново надсилав їхні повідомлення, що містили здебільшого захоплення з приводу плавання, у різні частини світу. Він виявився таким зайнятим, що не відніс капітану радіограму "Месаби". Ба більше, коли радист "Месаби" надіслав наступне повідомлення, в якому просив підтвердити, що інформацію доставлено особисто капітану, його колега з "Титаніка" просто проігнорував його. Через дві години "Титанік" зіткнувся з айсбергом.

Подальша доля пароплава, який намагався врятувати "Титанік", нам відома: під час Першої світової війни судно ходило у складі конвоїв. І 1 вересня 1918 року німецький підводний човен UB-118 торпедував і потопив "Месабу" в Ірландському морі. Загинули 20 членів команди, включно з капітаном.

Як знайшли "Месабу"

Дослідники з Бангорського університету (Велика Британія) повідомили, що знайшли "Месабу" на морському дні. Вони зробили це за допомогою багатопроменевого гідролокатора – для морського археолога це інструмент приблизно такого ж значення, як аерофотозйомка в ландшафтній археології. Багатопроменевий гідролокатор дає змогу картографувати морське дно з таким ступенем деталізації, що на гідролокаційних зображеннях можна виявити деталі надбудови.

Загалом за допомогою гідролокації на дні Ірландського моря відсканували і позначили на карті 273 судна. Після виявлення місця розташування затонулого корабля дослідники зіставляють знахідку з базою даних затонулих суден Гідрографічного управління Великої Британії та іншими джерелами.

Частина із суден, звісно, у будь-якому разі залишається невпізнаною. Деяких – як і "Месабу" – невірно ідентифікували в минулому, у зв'язку з чим потрібна повторна перевірка. Раніше надійно визначити, який саме корабель лежить на морському дні, можна було тільки під час безпосередньої роботи під водою. Це вельми недешеве задоволення, обмежене не тільки фінансово, а й числом підготовлених підводних археологів.

Читайте на сайті У Словаччині виявили масове поховання людей без черепів епохи неоліту


Пароплав "Месаба" на дні Ірландського моря / Фото Bangor University

Багатопроменевий гідролокатор цю проблему вирішує: він показує затонуле судно досить докладно, щоб його можна було ідентифікувати.