Такі експерименти є новим рівнем вивчення цих об'єктів, які в природі нам недоступні. Завдяки таким дослідженням людство може відкрити безлічі нових фундаментальних явищ у фізиці, чого неможливо досягти однією лише математикою.
Не пропустіть Як захистити свій смартфон від стеження та вірусів: 3 поради про кібербезпеку
Як це взагалі можливо
Фізичне моделювання поведінки чорної діри можливе завдяки квантовим властивостям цих явищ. Точніше, моделювання квантових явищ дає змогу ототожнити їх із поведінкою чорних дір. За горизонтом події чорних дір світло та інше електромагнітне випромінювання не може покинути цей об'єкт. Але на рівні квантових явищ частинки можуть проникати навіть з-за горизонту подій, що отримало назву випромінювання Гокінга.
У природі випромінювання Гокінга неможливо зафіксувати жодними приладами – воно на кшталт теплового випромінювання і в мільйони разів слабше за реліктове. Цінність запропонованої нідерландськими вченими фізичної моделі чорної діри полягає в тому, що вона дає змогу реєструвати імітацію випромінювання Гокінга з точністю, яка математично відповідає природній поведінці чорних дір.
Важлива для науки модель
Запропонована фізиками модель чорної діри являє собою лінійний ланцюжок атомів, по якому можуть пересуватися електрони. Система налаштована таким чином, що у неї є свій горизонт подій – бар'єр, через який електрони не в змозі пройти. Водночас досліди показали, що добре відомий у квантовому світі ефект тунельного переходу електронів проявляє себе повною мірою, даючи їм змогу проникати з-за "горизонту подій" моделі чорної діри.
Подолання електронами штучного горизонту подій супроводжувалося помітним підвищенням температури, яке відповідало теоретичним розрахункам для еквівалентної системи чорних дір. Це явище значною мірою нагадувало випромінювання Гокінга. У природі ми не можемо зареєструвати такі явища, але в лабораторії, схоже, все це піддається моделюванню та вивченню.