Небезпека

Боєприпаси постійно зношуються, що призводить до витоку небезпечних матеріалів у навколишнє середовище, потенційно створюючи екологічні та соціальні ризики, кажуть дослідники. Крім того, оскільки вибухові речовини з часом псуються, що часто є наслідком поганих умов зберігання або наявності небажаних факторів, таких як волога і певні метали, боєприпаси можуть ставати все більш чутливими до зовнішніх подразників і сприйнятливими до випадкової детонації.

Дивіться також Дві нові моделі ШІ можуть спілкуватися одна з одною, передаючи навички без участі людини

Команда досліджувала вибухові комбінації тротилу та аміачної селітри, аматоли, вилучені зі старих боєприпасів у Норвегії. Вперше вони були створені в 1915 році, коли у Великій Британії під час Першої світової війни не вистачало артилерійських снарядів. Протягом кількох десятиліть – аж до Другої світової війни – аматоли використовували як зручний замінник чистого тротилу у вибухівці.

Боєприпаси, знайдені в Норвегії, були бойовими, тобто готовими до вибуху, і були знайдені під час операцій зі знешкодження вибухонебезпечних предметів, покликаних уникнути саме цього. Усі боєприпаси, які досліджувала команда, були виготовлені до травня 1945 року в Німеччині.

Щоб перевірити чутливість бомб, команда використовувала пристрій, який називається "падаючий молот". Суть приладу полягає в тому, як він звучить: на вибухову речовину скидають масу, щоб визначити силу, яка необхідна для каталізації реакції.

На диво, боєприпаси виявилися набагато чутливішими до детонації сьогодні, ніж були б при своєму створенні. У випадку однієї вибухової комбінації (яку в дослідженні назвали "речовина B") вибухівка виявилася в чотири рази чутливішою, ніж очікувалося.

Команда не змогла визначити, що зробило боєприпаси більш чутливими через 80 років після їхнього застосування. Вони припускають, що це може бути утворення солей, які підвищують чутливість суміші, або забруднення аматолу металами, з якими речовини контактують у ґрунті. Можливо, бомби просто втратили структурну цілісність через те, що лежали в землі десятиліттями.

Дедалі чутливіші бомби, які ховаються в землі в нерозірваному стані, є проблемою по всій Європі і взагалі скрізь, де були скинуті.

  • У Німеччині щорічно знаходять понад 2 000 тонн боєприпасів.
  • У Великій Британії щороку також знаходять і знешкоджують тисячі вибухонебезпечних предметів.
  • В Італії щороку знаходять близько 60 000 боєприпасів, що не вибухнули.
  • А в Бельгії розкопки вибухонебезпечних реліквій Першої світової війни залишаються щоденною боротьбою.
  • Загалом, за оцінками команди, існують мільйони тонн давно забутих вибухонебезпечних боєприпасів.

Навіть непорушені боєприпаси вимивають токсичні сполуки в землю в міру їхнього руйнування, створюючи унікальну екологічну проблему, додають дослідники.