Марсохід NASA Perseverance ідентифікував незвичні білі вкраплення в камінні як каолін – глину, багату на алюміній. На Землі такий тип мінералу формується, коли тривалі періоди сильних злив поступово вимивають інші речовини з гірських порід та осаду, залишаючи лише очищений матеріал, розповідає 24 Канал.
Дивіться також На Марсі вперше зафіксували блискавки, але вони зовсім не такі, як ви думаєте
Чому науковці впевнені в існуванні тропічного клімату на Марсі?
Деталі цього відкриття нещодавно оприлюднили в науковому журналі Communications Earth & Environment. Дослідження очолив Адріан Броз з Університету Пердью спільно з професоркою платології Брайоні Горган, яка бере участь у плануванні місії Perseverance.
За словами Горган, такі породи є одними з найважливіших зразків, які коли-небудь спостерігалися з орбіти, адже для їхнього утворення потрібні специфічні умови. Необхідно так багато води, що це вказує на стародавній теплий і вологий клімат, де дощі йшли протягом мільйонів років.
Адріан Броз додає, що на Землі каолінова глина найчастіше зустрічається в тропічних лісах. Тому наявність цього мінералу на нині безплідному й холодному Марсі свідчить про те, що води там колись було значно більше.
На Марсі могли існувати оази з вологим кліматом і сильними дощами / Фото NASA
Фрагменти каоліну, від дрібних камінців до великих валунів, стали новим аргументом у дискусії про кліматичне минуле планети. Ранній аналіз за допомогою інструментів SuperCam і Mastcam-Z дозволив порівняти марсіанські зразки із земними аналогами. Броз зіставив дані з Марса з породами, знайденими поблизу Сан-Дієго (Каліфорнія) та в Південній Африці, і виявив разючу схожість.
Які ще висновки з дослідження?
Науковці також розглянули альтернативну версію: каолін може утворюватися в гідротермальних системах, коли гаряча вода вимиває породу. Однак цей процес залишає інший хімічний підпис, ніж вимивання дощем за помірних температур. Дані вказують саме на сценарій з опадами.
Проте залишається загадка: звідки взялися ці камені? Світлі породи трапляються на шляху ровера в кратері Єзеро, який колись був величезним озером, але очевидного джерела поруч немає, пише SciTechDaily. Горган припускає, що їх могло принести річкою, яка формувала дельту, або ж закинути в кратер внаслідок удару метеорита.
Хоча супутники фіксували великі поклади каоліну в інших частинах Марса, саме ці розкидані камені наразі є єдиним безпосереднім доказом "мокрої" історії планети. Це підтверджує, що Марс колись міг бути придатним для життя середовищем.
Місія Perseverance: пошук життя та збір зразків
Марсохід Perseverance працює на поверхні Червоної планети з лютого 2021 року, досліджуючи дно кратера Єзеро. Його ключове завдання – пошук ознак стародавнього мікробного життя, яке могло існувати тут мільярди років тому, коли на Марсі була вода. З результатами його роботи можна додатково ознайомитися на окремій сторінці NASA.
Марсохід Perseverance / Фото NASA
Ровер виконує роль польового геолога: він бурить гірські породи, збирає найцікавіші зразки ґрунту та герметично пакує їх у спеціальні титанові трубки. Ці контейнери залишаються на поверхні. Раніше їх мала забрати спільна місія NASA та ESA і повернути на Землю. Однак згодом місію скасували, а зараз NASA шукає приватні компанії для її виконання.
Крім біологічних пошуків, апарат тестує технології для майбутніх пілотованих експедицій та збирає дані про марсіанський клімат, які дозволяють здійснювати такі відкриття, як це.