Чому загибель одного стародавнього дерева загрожує цілій екосистемі?
Дослідження, проведене фахівцями Університету Мельбурна, показало, що ці гіганти є справжніми центрами підземного біорізноманіття. Вони підтримують життєдіяльність величезних спільнот грибів, які допомагають лісам переробляти поживні речовини, накопичувати вуглець і протистояти екологічним стресам. Учені припускають, що втрата лише одного дерева, вік якого обчислюється тисячоліттями, може призвести до зникнення цілої прихованої екосистеми, яка формувалася протягом неймовірно довгого часу, пише Earth.com.
Дивіться також Живі істоти випромінюють слабке видиме світло, яке зникає після смерті
Під час експедиції 2022 року до Національного парку Алерсе-Костеро в Чилі команда дослідників відібрала зразки ґрунту під 31 деревом алерсе. Серед них були як молоді саджанці, так і знаменитий велетень, відомий під назвою "Алерсе Абуело". Цей патріарх лісу має стовбур діаметром понад 4,5 метра, а його вік оцінюють щонайменше у 2 400 років.
Результати генетичного аналізу ДНК із ґрунту виявилися приголомшливими. Під найстарішим деревом було виявлено у 2,25 раза більше видів грибів, ніж біля будь-якого іншого дослідженого зразка. Більш того, саме під цим гігантом мешкало понад 300 видів грибів, які не зустрічалися більше ніде, пишуть науковці в дослідженні, яке з'явилось у журналі Biodiversity and Conservation.
Фіцроя, також відома як алерсе / Фото PatagoniaArgentina
Виявлені організми здебільшого належать до арбускулярних мікоризних грибів, які утворюють тісні партнерські відносини з корінням рослин. Вони допомагають деревам отримувати воду та поживні речовини, а також посилюють їхню стійкість до посух і хвороб.
Важливість цих невидимих помічників важко переоцінити у глобальному масштабі. Такі грибкові спільноти щороку переміщують у ґрунти Землі приблизно один мільярд тонн вуглецю. Це робить ліси алерсе критично важливими поглиначами вуглецю, що допомагає стримувати зміни клімату.
Дослідниця Камілла Труонг пояснює, що дерева не є рівноцінними за своїм впливом на природу. На її думку, видалення тисячолітнього велетня завдасть значно більшої шкоди навколишнім видам, ніж вирубка молодого дерева, оскільки разом із ним зникає складна мережа підземних партнерів, на створення якої пішли століття.
Адріана Корралес із Товариства захисту підземних мереж додає, що саме це приховане різноманіття забезпечує загальну витривалість лісу до зовнішніх шоків.
Що загрожує цим лісам?
Незважаючи на свою унікальність, ліси алерсе досі перебувають під тиском. Історично їх масово вирубували заради міцної деревини та спалювали для створення пасовищ.
Сьогодні до старих загроз додалися нові: зміни клімату та масштабні інфраструктурні проєкти. Зокрема, плани будівництва дороги лише за кілька сотень метрів від ареалу зростання алерсе підвищують ризики пожеж, поширення інвазивних видів та негативного впливу від збільшення потоку туристів.
Учені наголошують, що ліси з молодих дерев не можуть миттєво замінити екологічну роль стародавніх особин. Захист найстаріших дерев планети є стратегією збереження цілих підземних світів, які залишаються невидимим фундаментом здоров'я нашої планети.