За допомогою інструмента MINPA вчені змогли визначити параметри сонячного вітру вздовж траєкторії руху станції, а також виявив кілька областей взаємодії потоків, що виникають, коли швидкий потік сонячного вітру наздоганяє попередній низькошвидкісний потік.

Цікаво Ігровий монітор Samsung Odyssey Neo G9 – майбутнє геймінгу

MINPA займався дослідженнями параметрів іонів сонячного вітру в період з 31 жовтня 2020 до 26 січня 2021 року. Група вчених з команди Тяньвень-1 на чолі з Айбіном Чжаном з Національного науково-космічного центру Китайської академії наук опублікувала перші результати аналізу даних, зібраних під час міжпланетного перельоту.

Що "побачив" зонд під час перельоту

Під час польоту майже половина поля зору MINPA була заблокована посадковою капсулою, через що прилад міг фіксувати лише частину іонів, що прилітають. Попри це прилад зібрав великий обсяг даних, зокрема реєстрував іони холодного сонячного вітру з повною кінетичною енергією від 500 електронвольт до 2 кілоелектронвольт. Загальна швидкість сонячного вітру за даними вимірів змінювалася від 250 до 670 кілометрів на секунду.

На жаль, міжпланетний корональний викид маси, який досягнув Землі 10 грудня 2020, MINPA не зареєструвала, оскільки була відключена. Проте прилад виявив кілька областей взаємодії потоків (stream interaction regions, SIR), які є елементами великомасштабної структури сонячного вітру і виникають, коли швидкий потік сонячного вітру з корональної діри наздоганяє попередній низькошвидкісний потік, що призводить до стиснення плазми і зростання її щільності і температури.

За даними приладу вони характеризуються швидким збільшенням швидкості сонячного вітру, невеликим піком локальної щільності, підвищенням температури протонів та відхиленням сонячного вітру у поперечному напрямку.

Цікаві факти про зонд Тяньвень-1

  • Тяньвень-1 стала першою дослідною автоматичною місією Китаю до Червоної планети. Вона стартувала у липні 2020 року, коли до Марса було запущено орбітальний зонд та посадкову платформу з марсоходом.
  • 10 лютого 2021 року орбітальний зонд вийшов на навколомарсіанську орбіту, а вже у травні ровер розпочав свою роботу на Марсі.
  • Корисне навантаження Тяньвеня-1 складає 13 приладів, включаючи камери. З їх допомогою апарати створюють топографічну карту планети, шукають поклади водяного льоду, вивчають структуру та склад приповерхневого шару, а також досліджують іоносферу та клімат Марсу.