"Вояджер-1" і "Вояджер-2" вирушили в свою космічну подорож у 1977 році з різницею в місяць. Передбачалося, що зонди здійснять чотирирічну місію, щоб пройти повз Сатурн і Юпітер. Однак апарати перевершили очікування: спочатку вони відвідали Нептун і Уран, а потім вирушили далі — за геліосферу, тобто вийшли за межі Сонячної системи. "Вояджер-1" сягнув міжзоряного простору в 2012 році, а "Вояджер-2" – у 2018.
Цікаво NASA почало вимикати обладнання "Вояджерів", які зараз знаходяться за межами Сонячної системи
Останні краплі енергії
Зонди живляться від генераторів, які перетворюють тепло плутонію, що розпадається, на електрику. Оскільки це джерело енергії стає слабшим, інженерам задля економії доводиться вимикати другорядні інструменти, як-от камери та обігрівачі.
Коли "Вояджер-2" вичерпав свої останні запаси енергії, інженери NASA придумали хитрий лайфхак, який дозволить апарату залишитися працездатним ще ненадовго. Вчені знайшли спосіб відвести живлення від запобіжного механізму, який вмикається, якщо зонд виходить з ладу через коливання напруги.
Змінна напруга становить небезпеку для інструментів, але ми визначили, що це невеликий ризик. Нова альтернатива дає можливість довше тримати зонд увімкненим,
– зазначила керівниця проєкту "Вояджер" Сюзанна Додд.
Тепер, як зазначають учені, робота апарата триватиме мінімум до 2026 року.
Інженери спостерігали за космічним апаратом протягом кількох тижнів і кажуть, що новий підхід працює. Тепер NASA розглядає можливість використання цього способу на "Вояджері-1". Рішення для нього можуть ухвалити наступного року.