Чи будуть магнітні бурі з 19 по 25 січня?
Новий тиждень обіцяє бути епічним. 18 січня на Сонці активна область AR4341, розташована майже по центру диска, зверненого до Землі, згенерувала спалах класу X1.9. Максимум випромінювання зафіксували о 20:09 за київським часом. Формально індекс X1.9 не є рекордним, однак ключовою особливістю цієї події стала її тривалість. Спалах розвивався протягом кількох годин, що суттєво збільшило загальний обсяг енергії, вивільненої в міжпланетний простір, повідомляє 24 Канал з посиланням на SolarHam.
Дивіться також Магнітні бурі: як наука передбачає їх виникнення і чи можемо ми підготуватися до наслідків
За даними космічних спостережень, зокрема апаратів Solar Dynamics Observatory, спалах супроводжувався повним гало-корональним викидом маси. Така структура означає, що плазмова хмара розширюється практично в усіх напрямках, і частина цього потоку майже гарантовано рухається в бік Землі. Хоча основний об’єм викиду дещо зміщений на схід, гало-форма КВМ вказує на високу ймовірність прямої взаємодії з магнітосферою нашої планети.
Перший ефект цього вибуху Земля відчула майже миттєво. Рентгенівське та ультрафіолетове випромінювання, яке поширюється зі швидкістю світла, призвело до іонізації верхніх шарів атмосфери над Північною та Південною Америками. У результаті виникло радіозатемнення на коротких хвилях нижче 10 мегагерців, яке тривало понад годину й класифікується як подія рівня R3.
Набагато серйозніші наслідки пов’язані з повільнішою частиною події – хмарою зарядженої плазми. За попередніми розрахунками фахівців NASA, вона може досягти околиць Землі вранці 20 січня, орієнтовно близько 06:00 UTC, тобто близько 08:00 за київським часом. Такий короткий час у дорозі свідчить про дуже високу швидкість викиду.
- Якщо міжпланетне магнітне поле плазмової хмари матиме несприятливу орієнтацію, можливий розвиток геомагнітної бурі рівня G3, що відповідає сильному шторму за шкалою NOAA.
- У гіршому сценарії подія може наблизитися до рівня G4, який уже вважається серйозною загрозою для технологічних систем, пише SpaceWeatherLive.
Під час бур такого класу можливі збої в роботі енергосистем, проблеми з супутниковою навігацією, погіршення радіозв’язку та підвищений аеродинамічний опір для низькоорбітальних супутників. Полярні сяйва в такому разі можуть спостерігатися значно південніше звичних широт – теоретично аж до території Криму.
Ситуація ускладнюється
Ситуацію додатково ускладнює велика корональна діра, обернена до Землі. Потік швидкого сонячного вітру з цієї області може взаємодіяти з корональним викидом маси, змінюючи силу та тривалість магнітних збурень. Остаточний сценарій залежатиме від параметрів плазми безпосередньо перед ударом по магнітосфері, тому прогнози ще можуть уточнюватися.
Карта сонячних плям і корональних дір станом на 19 січня 2026 року / Фото SDO/NASA
Попри невизначеність деталей, підвищена геомагнітна активність найближчими днями виглядає практично неминучою, і служби космічної погоди вже готуються до можливих попереджень.
Що далі?
Подальші прогнози ускладнені, оскільки прогнозування більші ніж на 3 – 5 днів є неможливим через те, що вчені не вміють передбачати спалахи та викиди.
- Якщо новий викид буде і станеться в нашому напрямку, він прямуватиме до нас близько трьох днів або менше, якщо буде таким же швидким, як викид 18 січня.
- Корональна діра, імовірно, продовжуватиме чинити вплив на магнітне поле Землі, але сама по собі вона не може спричинити нічого серйозного.
Таким чином слід очікувати бурю рівня G3 вже 20 січня та можливі збурення на рівні G1 протягом тижня.
Чи були магнітні бурі з 12 по 18 січня?
В цілому цей тиждень був спокійним. 16 і 17 січня вчені фіксували невеликі збурення на рівні G1, однак вони не принесли жодної шкоди й не були відчутними в Україні. Невеликі полярні сяйва бачили на півночі планети.
Чи були магнітні бурі з 5 по 11 січня?
Майже весь тиждень планета перебувала в спокої, щоб буквально в останній день подарувати нам трохи полярних сяйв.
- 10 січня науковці повідомляли про невеликі збурення на рівні G1, які стали передвісником чогось більшого.
- Основний удар магнітної бурі прийшовся на 11 січня, неділю, коли буря сягла рівня G2. Хоча за звичайних умов це недостатньо потужно, щоб зачепити Україну, цього разу сяйва бачили у небі над Сумщиною.
Сумський обласний центр з гідрометеорології опублікував фотографії явища:
Полярне сяйво над Сумщиною, Роменський район / Фото Антон Редькін/Сумський обласний центр з гідрометеорології
Причиною став корональний викид маси 8 січня, який досяг Землі. Він призвів до появи полярних сяйв у незвичних місцях, зокрема в регіонах північної Італії та Німеччини. Зазвичай полярні сяйва обмежуються високими широтами (Скандинавія, Канада). У цьому випадку суббурі – короткі локальні імпульси в магнітосфері – розширили зону сяйва на південь. Навіть відносно слабка буря в такому випадку може спричинити сильні ефекти, якщо магнітне поле Землі перебуває у вразливому стані.
Полярне сяйво над Сумщиною, Роменський район / Фото Антон Редькін/Сумський обласний центр з гідрометеорології
Ця геомагнітна буря вплинула на авіаційні системи навігації у США, викликавши збої.
Якою була космічна погода з 1 по 4 січня 2026 року?
Перші дні року позначилися лише незначними збуреннями.
- Спалах M7.11, що стався ще 31 грудня, став причиною бурі на рівні G1, яку спостерігали на планеті 2 січня.
- Аналогічні ефекти фіксували також і третього січня на рівні G1, хоча передбачалося, що сила бурі сягне G2.
Прогноз на вихідні був неправильним
Ще один корональний викид повинен був зіткнутися з планетою у той же третій день року, але пізніше. Він був породжений спалахом класу C6, який стався на Сонці в перший день року. Очікувалося, що основний удар припаде на 3 січня, проте розрахунки астрономів не підтвердилися: хмара пройшла повз, не зачепивши магнітне поле планети. Науковці випустили нове попередження про можливість легкого удару 4 січня, але і це не відбулося.