Вчені пояснили зв'язок смектиту й глобального похолодання
Науковці з Массачусетського технологічного інституту змогли встановити зв'язок між льодовиковими періодами, тектонічними зсувами та вивільненням мінералу смектиту — глинистої речовини, що здатна вловлювати органічний вуглець і "замикати" його в собі.
Дивіться також Давню загадку розгадано: земна вода взаємодіє навіть з розжареним ядром планети
Дослідження проходять у кілька етапів:
- Під час минулих експериментів команда вчених виявила, що льодовикові періоди, ймовірно, були пов'язані з тектонічними зсувами в тропічних широтах. При цьому внаслідок зсувів оголювалися фрагменти земної кори, і офіоліти — так називають гірські породи, які колись були морським дном — починали руйнуватися під дією вітру, дощів та інших чинників. Геологи припустили, що якась із речовин, що опинилися на поверхні, могла сприяти початку льодовикових періодів.
- Наступним етапом стала перевірка того, чи можуть взагалі формуватися нові шари під час ерозії колишнього морського дна і чи можуть вони вплинути на клімат так сильно. Вчені змоделювали геологічний процес і вплив тропічного середовища на породи, що вивільняються після тектонічного зсуву, а також здатність цих речовин вплинути на рівень вуглекислого газу в атмосфері з органічного вуглецю, наприклад, із часток мертвих організмів, що розкладаються.
І така речовина знайшлася — той самий смектит. Під мікроскопом його поверхня нагадує густі пелюстки квітів, і саме вони стають ефективною пасткою для органічного вуглецю. Але чи справді смектиту було так багато, що він зміг охолодити Землю? Як підтвердити це, якщо глинистий шар за минулий час був перекритий іншими породами й розмився?
У багатьох мінералів є типові "сусіди", які внаслідок низки причин трапляються в природі разом із ним. Для смектиту такими є нікель і хром. База даних, що об'єднує інформацію про зразки океанічних осадових порід за останні 500 мільйонів років, справді показує великі викиди нікелю й хрому. Отже, цілком логічно припустити, що компанію їм складав смектит.
Ці глини, ймовірно, також зробили свій внесок в охолодження Землі за останні 3-5 мільйонів років — до того, як у справу втрутилися люди. За відсутності людей ці глини, ймовірно, впливають на клімат, але це повільний процес,
– зазначає один з авторів роботи Джошуа Мюррей.
Результати дослідження в майбутньому, можливо, зможуть сприяти зниженню викидів вуглецю. Наприклад, учені пропонують створити смектитові покриття в зонах вічної мерзлоти, яка дуже швидко тане, вивільняючи в атмосферу давно законсервований вуглець. Це допомогло б скоротити витік, а отже, й подальше нагрівання атмосфери.