Чому цей експеримент став легендою науки?
Один із найдовших безперервних лабораторних експериментів у світі розпочався ще у 1927 році в Університеті Квінсленда. Його автором був професор Thomas Parnell, який поставив перед собою просту, але показову мету – продемонструвати, що смола, яку багато хто вважає твердою речовиною, насправді є надзвичайно в’язкою рідиною, пише SupercarBlondie.
Дивіться також В Іспанії знайшли скам'янілості крихітного динозавра з дуже дивним черепом
Для цього розігріту смолу, похідну від дьогтю, залили у скляну лійку та залишили на три роки, щоб матеріал повністю стабілізувався. Лише у 1930 році ніжку лійки зрізали, дозволивши смолі повільно стікати вниз під дією сили тяжіння. Очікування результату одразу стало частиною експерименту.
- Перша крапля впала лише через 98 місяців, тобто більш ніж через вісім років.
- Друга з’явилася ще пізніше – через 99 місяців.
- Третя здалася майже швидкою, адже на неї знадобилося "всього" 86 місяців.
- З часом темп знову сповільнився – сьома крапля впала у липні 1988 року після 111 місяців очікування.
- Восьма – у листопаді 2000 року через 148 місяців.
- Дев’ята, поки що остання, – у квітні 2014 року після 161 місяця.
Джон Мейнстоун, який наглядав за експериментом / Фото Університету Квінсленда
Окремої іронії додає те, що жодну з крапель так і не вдалося зафіксувати наживо, зазначає Університет Квінсленда. Куратор експерименту Джон Мейнстоун вийшов із лабораторії буквально за кілька хвилин до падіння сьомої краплі. Пізніші спроби відеоспостереження зірвалися через технічні збої – падіння у 2000 та 2014 роках не були записані.
Попри це, дослід дав важливі наукові дані. Аналіз восьмої краплі показав, що в’язкість смоли приблизно у 280 мільярдів разів більша за в’язкість води. Саме цей результат наочно довів, наскільки оманливими можуть бути наші уявлення про агрегатний стан речовин.
Експеримент офіційно внесений до Книги рекордів Гіннеса як "найдовший безперервний лабораторний експеримент у світі". За оцінками дослідників, він може тривати ще близько ста років. Наступну краплю очікують десь упродовж 2020-х років. Лишається лише сподіватися, що цього разу хтось таки побачить її падіння на власні очі.