Якими були перші міста?
Довгий час вважалося, що колиска міської цивілізації знаходиться в Месопотамії, на території сучасного Іраку, де приблизно у 3800 році до нашої ери виникли перші великі поселення. Проте знахідки, зроблені в Україні, змушують переглянути цю сторінку історії. Йдеться про так звані трипільські "мегасайти" – гігантські поселення культури Кукутень-Трипілля, що існувала між 5500 та 2750 роками до нашої ери, пише 24 Канал з посиланням на швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung.
Дивіться також Археологи знайшли систему теплої підлоги в римській лазні віком 1700 років
- Ці поселення, що датуються щонайменше 4000 роком до нашої ери, вражають своїми масштабами.
- Найбільші з них, такі як Тальянки, Майданецьке та Небелівка, займали площу до 320 гектарів, що можна порівняти з розміром сучасного Монако.
- За оцінками дослідників, у таких протомістах могло проживати понад 10 тисяч людей.
Це спростовує попередні уявлення про те, що тогочасні суспільства були лише невеликими аграрними громадами.
Відкриття цих об'єктів стало можливим завдяки аерофотозйомці ще в 1960-х роках, а пізніше їхню структуру підтвердили за допомогою геомагнітних досліджень та інших сучасних технологій, застосованих уже за часів відновлення незалежності України. Основні роботи активізувалися після розпаду СРСР, коли доступ до цих територій отримали й західні археологи, несучи із собою нові методики вивчення. Нові зображення мають набагато вищу роздільну здатність. Вчені також розкопали деякі з видимих на них структур і взяли зразки ґрунту.
Структура перших у світі міст
Структура трипільських мегасайтів свідчить про високий рівень планування.
Якщо подивитися на контури геомагнітних результатів і порівняти їх із сучасною картою міста, то одразу видно: мегамістечко Трипілля не має нічого спільного з традиційним старим містом, повним звивистих провулків. Зверху поселення мають круглу або овальну форму,
– пише Neue Zürcher Zeitung.
Будинки, зведені з дерева та глини, порівнянні з сучасними фахверковими будинками. Вони мали близько 5 метрів завширшки та 14 метрів завдовжки. Розташовувалися концентричними колами, утворюючи щось на зразок вулиць та залишаючи в центрі великий незабудований простір. Така організація вказує на складну соціальну структуру та, можливо, наявність певної форми управління.
Реконструкція мегасайту Кукутень-Трипілля / Фото Wikimedia/Susanne Beyer
Науковці кажуть, що подібне розташування не є випадковим. Поселення було чітко спланованим, ділянки розміченими та поступово забудованими.
Цікавою особливістю є те, що кожне таке поселення існувало лише близько 200 років, а сам феномен "мегасайтів" протривав приблизно пів тисячоліття, доки не зник близько 3600 року до нашої ери. Причини їхнього зникнення досі є предметом наукових дискусій.
У певний момент мешканці міста спалювали свої будинки й будували нові. Вчені кажуть, що це були не ворожі напади, а контрольовані й усвідомлені дії. Залишається загадкою, чому трипільці систематично спалювали свої житла – можливо, це було частиною ритуалів. Існує ймовірність, що це якось пов'язано з культом мертвих, хоча цікавив моментом є те, що археологи не можуть знати могили того періоду – їх просто немає, а натомість іноді знаходять окремі людські кістки у сміттєвих ямах біля будинків. Регулярних же поховань бракує, вони з'являються лише в період після мегасайтів.
Низка будівель суттєво відрізняється від житлових будинків навіть за своїми розмірами: одна з цих так званих мегаструктур у Небелівці мала 20 метрів завширшки та 60 метрів завдовжки, що є найбільшою будівлею, відомою на той час у Європі. Вважається, що ці мегаструктури мали особливу функцію, відмінну від житлової. Тут немає ємностей для зберігання або печей, які завжди були присутні в менших будинках. Ці гігантські будівлі стоять на вигідному місці, а саме в незабудованих кільцях шириною 100 метрів, що розташовані між рядами будинків. Цілком можливо, що вони є ключем до розуміння тогочасного суспільного устрою. Але археологи мають абсолютно різні думки щодо цього.
Аналіз нечисленних людських решток, знайдених на цих територіях, показав, що дієта мешканців складалася переважно з рослинної їжі. Водночас вони, ймовірно, розводили велику рогату худобу, але переважно для отримання молока та гною, який використовували як добриво.
Ці відкриття не лише зсувають хронологію урбанізації, а й ставлять нові питання про соціальну організацію та сталий розвиток перших великих людських спільнот.