Щільні скупчення газу і пилу в туманності Оріона традиційно затуляють багато її структур при спостереженні у видимому спектрі світла. Однак інфрачервоні можливості телескопа Джеймса Вебба дозволяють йому зазирнути крізь ці скупчення, що дає змогу чіткіше розгледіти нагріті хмари.
А тим часом Астронавти NASA випробовують нетрадиційні скафандри в пустелі Арізони і це виглядає дивно
- Ці хмари нагріваються і розсіюються ультрафіолетовим випромінюванням від молодих, гарячих зірок у туманності.
- Це випромінювання не лише змінює фізичний стан пилу і газу туманності, але й ініціює численні хімічні реакції.
Програма PDRs4All, що розшифровується як "область фотодисоціації для всіх", ставить за мету детальне вивчення цих процесів. Спектрометри телескопа Джеймса Вебба, хоча й менш ширококутні, ніж його оптичні та інфрачервоні інструменти, надають значно більше детальної інформації за кадр порівняно з інструментами видимого світла.
Дивіться також Космічна компанія Blue Origin відправила у космос 90-річного астронавта
Дослідники ідентифікували понад 600 хімічних речовин і сполук у туманності Оріона, пропонуючи широкі дані, які аналізуватимуться роками. Початкові результати представляють лише частину зібраної інформації. Ці дані обіцяють значно покращити наше розуміння ранніх стадій зореутворення.