Чергове руйнування супутника: причини та наслідки
Компанія LeoLabs, яка стежить за ситуацією в космосі, зафіксувала "подію з утворенням уламків" у місці, де перебував апарат Meteor 2-7. Це сталося, коли він пролітав над одним із її радарних майданчиків у Західній Австралії. Біля супутника, який запустили ще у 1981 році, виявили, за оцінками компанії, "десятки фрагментів", пише Space.com.
Експерт з орбітального сміття Джим Шелл нагадав на платформі X, що цей самий Meteor 2-7 уже розпадався в березні 2004 року. Цього разу подія сталася на висоті близько 855 кілометрів, де, за його словами, "просторова щільність уламків найвища".
Оприлюднений LeoLabs графік показує радарні виміри супутника над майданчиком у Західній Австралії. Помаранчевими точками позначено фрагменти, а синіми – основний корпус апарата.
Кожне лінійне скупчення – це один фрагмент, показаний у русі / Зображення LeoLabs
Це не поодинокий випадок
Розпад Meteor 2-7 став одним із кількох подібних інцидентів за останні місяці та роки:
- У вересні 2026 року підтвердили руйнування американського шпигунського супутника часів холодної війни USA 32.
- Наприкінці серпня 2026 року на низькій навколоземній орбіті розпався китайський ступінь ракети.
- Приблизно за чотири місяці до того фрагментацію пережив супутник Starlink компанії SpaceX.
- А в січні 2026 року зруйнувався російський "інспекторський" супутник, щоправда, на значно вищій геостаціонарній орбіті.
- У червні 2024 року супутник RESURS-P1 російського походження розпався на орбіті, утворивши понад 100 уламків.
- У лютому 2023 року "Космос 2499" розпався на частини на висоті 1169 кілометрів над поверхнею планети. На такій висоті знадобиться століття або й більше, щоб атмосфера збила ці уламки вниз.
Разом вони вказують на тривожну тенденцію для безпеки та захищеності космосу й підкреслюють критичну потребу в постійному моніторингу,
– прокоментували в LeoLabs.
Скільки сміття вже на орбіті?
Експерти давно попереджають, що зростання кількості супутників підвищує ризик зіткнень і розпадів. Це може запустити ланцюгову реакцію: що більше апаратів руйнується, то більше уламків виникає, і вони загрожують іншим космічним кораблям.
Дані підтверджують ці застереження. У 2005 році Європейське космічне агентство повідомляло, що відстежує близько 16 тисяч об'єктів сміття на орбіті Землі. У 2026 році воно вже стежило за понад 44 тисячами, тобто кількість зросла приблизно на 180%. Більшість фрагментів крихітні, але через величезну швидкість руху вони мають багато енергії й здатні серйозно пошкодити апарати.
Небезпеку становить не лише сміття. Супутникам доводиться ухилятися й одне від одного, особливо коли низька орбіта дедалі більше переповнюється. Згідно з піврічним звітом SpaceX для Федеральної комісії зв'язку США, кожен супутник Starlink виконав понад 40 маневрів уникнення на рік у період з 1 червня 2025 року до 31 травня 2026 року.
Дехто з експертів вважає, що це питання часу.
Я думаю, ми рухаємося до ситуації, коли станеться зіткнення за участю робочого супутника в сузір'ї,
– сказав Г'ю Льюїс, експерт зі сталого використання космосу й професор астронавтики Бірмінгемського університету у Великій Британії.
Він додав, що це станеться не через брак зусиль для уникнення небезпеки, а попри всі маневри.
Існує тривожна ймовірність, що це не випадково
Варто зазначити, що в космічній спільноті та серед військових давно існує припущення, що за розпадами російських супутників може стояти випробування космічної протисупутникової зброї. Такі чутки з'являються ледь не щоразу, коли старий російський чи радянський супутник руйнується.
Хоча зброя в космосі заборонена міжнародними договорами, є багато свідчень того, що Росія давно тестує способи виведення з ладу американських і європейських апаратів. Ба більше, раніше вона відкрито погрожувала знищувати супутники Starlink. Зокрема, раніше Медведєв погрожував знищенням Starlink прямо на орбіті, а Костянтин Воронцов із Міністерства закордонних справ називав Starlink "легітимною ціллю для ударів".
Крім того, є дані західних розвідок про розробку зброї. У НАТО повідомляли, що Росія розробляє спеціальну протисупутникову зброю (зокрема системи з розкиданням у космосі хмар дрібних металевих кульок чи уламків), спрямовану на масове виведення з ладу супутників на низьких навколоземних орбітах, де працює мережа Ілона Маска.
Чи було цього разу якесь випробування – невідомо, однак виключати це не можна. Старі супутники добре підходять для таких речей, адже вони вже не потрібні, тому можна їх руйнувати заради перевірки працездатності технологій зброї. А те, що в результаті орбіта засмічується, Росію навряд чи хвилює.
Що буде далі?
Попри тривожні дані та застереження експертів, приватні компанії й уряди планують щороку запускати десятки тисяч нових супутників у величезних мегасузір'ях. SpaceX, наприклад, неодноразово заявляла про намір вивести на орбіту 1 мільйон супутників для центрів обробки даних.
Сміття вже загрожує й астронавтам. У лютому 2026 року на китайській космічній станції Tiangong виникла короткочасна надзвичайна ситуація: уламок пошкодив "рятувальну шлюпку" для трьох астронавтів, і повертатися на ній стало небезпечно. Троє китайських астронавтів 10 днів залишалися без шлюпки.