У тексті під заголовком "Найскладніший лист у моєму житті" Чечоткін звернувся до працівників і розповів, як компанія переживає війну. Він також торкнувся питання майбутнього компанії.

Цікаво MacPaw оновлює CleanMyMac X: тепер програма дозволить виявляти на комп'ютері російський софт

Шо відбувається з Rozetka

  • Загалом з початку активної війни було втрачено 25 магазинів.
  • Вони були знищені, розграбовані або про них наразі немає жодної інформації.
  • Склади біля Києва заблоковані, отримати до них доступ неможливо.
  • Люди перестали купувати нові товари, а ті, хто зробив покупку перед вторгненням російської армії, кинулися масово оформлювати повернення.
  • Через постійні обстріли виконати замовлення у багатьох випадках просто неможливо.
  • З величезної команди, яка налічує 8 тисяч людей, працюють одиниці.
  • Усього за три тижні щомісячний оборот упав з 4 мільярдів гривень до 23 мільйонів гривень.

Все, що ми з Ірою [Ірина Чечоткіна – співвласниця Rozetka й дружина Владислава Чечоткіна – 24 канал] й разом з вами будували майже 18 років, все, чому ми присвятили своє життя, зруйнувалось у нас на очах,
– пише засновник компанії.

Усе це призвело до того, що компанія мусить звільнити велику кількість працівників – платити зарплату просто немає чим.

Що далі

Компанія пробує перезапустити бізнес із тими ресурсами, які в неї залишилися, опираючись, зокрема, на склад у Львові, який у 50 разів менший.

В останні 5 днів ми побачили позитивну динаміку. Ми побудували бомбосховище на складах під Києвом і люди змогли працювати, відчуваючи захищеність. Ми змогли налагодити логістику товарів, які потрібні українцям у першу чергу: харчових продуктів, ліхтариків, павербанків. Щоденна відвідуваність rozetka.com.ua виросла до мільйона людей. Так, це крихти у порівнянні з січнем 2022, та все ж – це надія на краще,
– сказав Владислав Чечоткін.

Читайте повний текст листа Владислава Чечоткіна в перекладі AIN.UA:

"Усім привіт!

Це найскладніший лист в моєму житті.

Ось вже місяць та три дні з початку повномасштабної війни росії проти нашої країни. Я почну цей лист з того, що ми робили, як компанія, та закінчу тим, що ми робили, як громадяни вільної України.

Перші тижні ми 24/7 намагалися вивозити з гарячих точок та допомагати нашим співробітникам та їхнім сім‘ям, які опинилися в смертельній небезпеці.

Паралельно ми намагалися хоч якось утримати бізнес від смертельного піке. Усі склади ROZETKA біля Києва були заблоковані, ми втрачали магазин за магазином по лінії фронту (на сьогодні 25 магазинів повністю знищені, розграбовані або ми не можемо встановити, що з ними), люди не купували – а масово оформлювали повернення на зроблені покупки, обробити замовлення й доставити було просто неможливо через постійні обстріли, працювали одиниці з нашої 8-тисячної команди. Щомісячний оборот ROZETKA з 4 мільярдів гривень в місяць впав до 23 мільйонів за 3 тижні. Миттєво велика, ефективна, зростаюча компанія перетворилася на літак у піке.

Все, що ми з Ірою й разом з вами будували майже 18 років, все, чому ми присвятили своє життя, зруйнувалося у нас на очах.

Ми були вимушені приймати настільки складні рішення, що я досі не знаю, як ми зможемо їх пережити. Ми не можемо забезпечити роботою велику частину команди, яку збирали по крихтах і якою дуже дорожили. З багатьма ми будемо вимушені попрощатися. Це величезний удар і я прошу вибачення у кожного з вас. Ви чудові спеціалісти й зараз ми говоримо з низкою міжнародних компаній, які, можливо, зроблять вам пропозиції щодо роботи. Ви заслуговуєте найкращого!

Нам не залишається нічого іншого, як знову й знову робити спроби запустити бізнес. Почати життя з обороту в сто разів менше, у Львові на складі в п’ятдесят разів менше.

В останні 5 днів ми побачили позитивну динаміку. Ми побудували бомбосховище на складах під Києвом і люди змогли працювати, відчуваючи захищеність. Ми змогли налагодити логістику товарів, які потрібні українцям у першу чергу: харчових продуктів, ліхтариків, павербанків. Щоденна відвідуваність rozetka.com.ua виросла до мільйона людей. Так, це крихти у порівнянні з січнем 2022, та все ж – це надія на краще.

Обіцяю писати частіше про те, що у нас виходить! (Що не виходить — теж буду прописувати).

Тепер кілька слів про те, що ми робимо для громадян своєї країни. На самому початку війни ми роздали тисячі товарів першої необхідності й товарів для виживання. Ми знаємо, що були люди, яким це буквально врятувало життя.

Разом з низкою українських підприємців ми заснували в Польщі гуманітарний штаб HELP UKRAINE! Він став першим і найбільшим логістичним хабом поза Україною для отримання допомоги. Завдяки його роботі, в Україну щоденно відправляється понад 20 фур гуманітарних вантажів. Загалом, ми відправили вже понад 3100 тонн.

Це речі, про які я можу говорити. Є й ті, про які не можу. Скажу лиш, що вірю в мужню українську армію і в непереможний український народ.

Понад усе на світі я б хотів закінчити цей лист датою. Датою закінчення війни. Але її у мене немає. У мене є лише впевненість, що ми маємо зробити все, щоб зберегти Україну для наших дітей і зберегти компанію.

І на це я направляю всі свої сили!

З повагою, Владислав Чечоткін."