1 
Шестизяброві акули виду Hexanchus griseus залишаються одними з найменш вивчених великих хижаків світового океану. На відміну від більшості сучасних акул, які мають по п'ять зябрових щілин з кожного боку, ці морські мешканці мають шість, що й визначило їхню назву. Їхня еволюційна історія сягає часів, що передували динозаврам, а довжина дорослих особин може сягати понад 4 метрів. Про це пише Popsci.
Дивіться також Вчені створили "рідке" золото, яке змінює форму і відкриває шлях до розумних матеріалів
Чому прадавні акули повертаються до мілководдя?
Про це йдеться у новому дослідженні фахівців із Сіетлського акваріума, які вивчають поведінку цих загадкових хижаків у водах П'юджет-Саунд – великої затоки на північному заході США.
Зазвичай шестизяброві акули мешкають на глибинах до 3 кілометрів у тропічних і помірних водах по всьому світу. Вони віддають перевагу темним глибоководним зонам, через що їхнє вивчення вкрай ускладнене.
Саме тому поява цих тварин у відносно мілких водах П'юджет-Саунд стала справжнім подарунком для науковців. Тут акул регулярно фіксують на глибинах близько 6 метрів.
Як пише Esa journals, дослідники вважають, що самки повертаються в ці води для народження потомства. Ба більше, результати спостережень свідчать про так звану "вірність місцю народження" – акули, ймовірно, багаторазово повертаються в один і той самий регіон для виведення малят.
Після народження молоді акули певний час залишаються у водах затоки, які фактично стають для них природним розплідником.
Молоді особини проводять літо та осінь у південній частині моря Саліш, а взимку й навесні переміщуються північніше. Їхня добова активність теж має чіткий ритм: зазвичай вони долають менш ніж 3 кілометри на день, піднімаючись ближче до поверхні із настанням сутінків і повертаючись у глибину на світанку – ймовірно, в пошуках здобичі.
У заяві Сіетлського акваріума дослідники зазначили: "Ми вважаємо, що ці моделі поведінки повторюються, доки акули зрештою не залишають прибережні води й не вирушають у відкритий океан. Така послідовність рухів дає нам унікальну можливість вивчати шестизябрових акул у П'юджет-Саунд".
За словами науковців, дослідження має допомогти відповісти на фундаментальні запитання щодо міграції, швидкості росту та харчових уподобань цих тварин.
Як вчені вивчають морських гігантів?
Польові дослідження триватимуть із травня до вересня у трьох різних точках П'юджет-Саунд. Команда Сіетлського акваріума працює разом із ветеринарами та партнерами з Вашингтонського департаменту риби й дикої природи, лабораторії Big Fish Lab при Університеті штату Орегон, а також зоопарку й акваріума Point Defiance.
Для роботи з акулами фахівці створили спеціальну люльку-підйомник. Вона дозволяє безпечно підняти тварину до поверхні й швидко провести обстеження.
У деяких випадках акулу перевертають догори черевом – це вводить її в природний трансовий стан, який спостерігається у багатьох видів акул і дає змогу працювати без зайвого стресу для тварини.
Упродовж 5 – 10 хвилин науковці встигають:
- виміряти розміри акули;
- взяти зразки тканин;
- зробити фотографії;
- встановити спеціальні сенсорні мітки.
Ці пристрої надалі передаватимуть дані про пересування, використання середовища проживання та особливості живлення.
Дослідниця Сіетлського акваріума Дані Есконтрела наголосила:
"Наша мета – отримати якомога більше відповідей. Ми співпрацюємо з державними агентствами та науковими установами, щоб закрити прогалини в знаннях, водночас ставлячи здоров'я і добробут тварин на перше місце".
Чому це відкриття важливе?
Шестизяброві акули пережили масові вимирання та радикальні зміни клімату, але досі залишаються майже невідомими науці.
Нове дослідження може вперше детально пояснити, як ці прадавні хижаки розмножуються, ростуть і адаптуються до сучасного океану. Крім того, воно допоможе оцінити вплив людської діяльності на один із найстаріших видів великих морських хижаків планети.