Погані новини
Генеративний штучний інтелект справді може зробити роботу ефективнішою, але водночас він здатен зіпсувати репутацію працівника в очах колег. Про це свідчить серія досліджень, що виявила соціальні ризики використання ШІ на робочому місці. Один із прикладів – дослідження компанії Google, у якому клієнтські агенти користувалися розмовним асистентом зі штучним інтелектом. Результати показали: середня продуктивність зросла на 14%, а в деяких випадках – аж на 35%. Це означає економію приблизно 122 годин на рік для одного працівника. ШІ виявився особливо ефективним для співробітників з нижчими показниками – вони суттєво покращили результати, повідомляє 24 Канал з посиланням на Neowin.
Дивіться також Колишні працівники OpenAI благають заборонити майбутні розробки компанії через загрозу людству
Проте інше дослідження, проведене Університетом Дьюка і опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, вказує на зворотний бік медалі. У ньому йдеться про те, що використання таких інструментів, як ChatGPT, Claude або Gemini, часто асоціюється з лінощами, низькою компетентністю та замінністю. Тобто, незалежно від фактичних результатів, колеги та менеджери можуть почати гірше оцінювати вашу мотивацію та професійність, що навіть може призвести до звільнення.
У серії з чотирьох експериментів за участю понад 4400 осіб учасники, які використовували ШІ для виконання робочих завдань, з'ясувалося, що учасники оцінювали працівників, котрі отримували допомогу від ШІ, як більш лінивих, менш компетентних, менш старанних, менш незалежних та менш впевнених у собі порівняно з тими, хто отримував аналогічну допомогу з джерел, не пов'язаних з ШІ, або взагалі не отримував допомоги.
В іншому додатковому дослідженні вивчалося, чи зміниться це ставлення, якщо використання ШІ описується як рідкісне. З'ясувалося, що навіть поодиноке й нерегулярне використання інструментів штучного інтелекту створює аналогічне враження про людину. Багато хто з учасників заявив, що не хотів би надалі ділитися з керівництвом чи колегами тим, що користувався штучним інтелектом.
Дослідники також виявили, що ця упередженість може впливати на реальні бізнес-рішення. У симуляції найму менеджери, які особисто не часто використовували штучний інтелект, рідше наймали кандидатів, які повідомляли про регулярне використання інструментів ШІ. І навпаки, менеджери, які самі часто користувалися ШІ, виявляли перевагу кандидатам, які використовують ШІ. Це узгоджується з висновками іншої частини дослідження, які свідчать про те, що сприйняття ліні у кандидата, який використовує ШІ, сильніше серед оцінювачів, які самі використовують ШІ рідше.
У фінальній частині дослідження встановили, що головним чинником негативного сприйняття є уявлення про лінощі. Проте це упередження можна пом’якшити. Якщо ШІ використовується очевидно доречно – наприклад, у задачах із обробкою великих обсягів даних – це вже не виглядає як ухилення від роботи, а як розумне використання інструменту. Для ручних або рутинних завдань таке виправдання працює гірше – там ШІ сприймається як "читерство".
Отже, попри зростання продуктивності, використання ШІ на роботі може негативно вплинути на ваш імідж у колективі. І хоча ці упередження не завжди справедливі, з ними доводиться рахуватись – особливо, якщо вам важливо, як вас сприймає команда або начальство.