Чи міг T. Rex бігти як великий птах?
Команда науковців з College of the Atlantic провела детальний аналіз способу пересування Tyrannosaurus rex, поєднавши три ключові джерела даних – викопні сліди, будову стопи динозавра та кінематику сучасних птахів. Результати дослідження опубліковані 25 лютого в журналі Royal Society Open Science.
Дивіться також Цього дивного динозавра назвали "мезозойською коровою", і він був насправді унікальним
Згідно з моделлю, тиранозавр, імовірно, не ставив ногу на п’яту, як це часто зображують у фільмах на кшталт Jurassic Park. Натомість першим із землею контактував передній відділ пальців. Така "носочкова" постановка стопи ближча до того, як рухаються великі наземні птахи.
Дослідники реконструювали механіку формування слідів і дійшли висновку, що характерна форма відбитків узгоджується саме з таким сценарієм. Це означає, що дистальні частини пальців брали на себе основне навантаження під час кроку, зазначає The New York Times.
Слід тиранозавра і схема можливого положення ноги / Зображення Адріан Туссел Бойє
Швидший і маневреніший
Перегляд моделі ходи змінив і оцінку максимальної швидкості хижака. Якщо раніше його рухи вважали відносно повільними через масивність тіла, то нові розрахунки дають вищі показники.
За оцінками авторів, верхня межа швидкості могла становити приблизно 5 – 11 метрів за секунду. У перерахунку це близько 39,6 кілометрів за годину. Для порівняння, рекордну швидкість серед людей демонстрував Усейн Болт – 44,72 кілометра за годину, пише Daily Mail.
Модель також вказує на відносно коротку довжину кроку при високій частоті. Така стратегія могла забезпечувати стабільність і кращий контроль масивного тіла під час руху.
Ще важчий, ніж уявляли
Паралельно з цими висновками інші дослідження 2024 року припускають, що тиранозавр міг бути на 70 відсотків важчим, ніж вважалося раніше. Максимальна маса могла сягати 15 тонн. Це ускладнює реконструкцію біомеханіки, адже зростає навантаження на кістки та суглоби.
Окремі роботи також свідчать, що зуби тиранозавра могли мати залізовмісне покриття на зазубрених краях – подібно до того, як це виявили у сучасних комодських варанів. Така особливість посилювала ріжучу здатність і допомагала розривати здобич.
У сукупності нові дані демонструють, що образ T. Rex як повільного, важкого "танка" поступово змінюється. Попри гігантські розміри, цей хижак, ймовірно, мав більш витончену й ефективну систему руху, ніж припускали раніше.