На думку музикантів, скрипки Антоніо Страдіварі, який жив з 1644 по 1737 роки, відтворюють музику з рівнем чистоти, який не має рівних серед сучасних інструментів. Таємнича обробка, яку сотні років тому застосовував майстер, надає їм унікального зовнішнього вигляду і звучання.
Цікаво Американці друкують вогнепальну зброю на 3D-принтерах, щоби потім продати її за програмою викупу
У чому секрет скрипок Страдіварі
Дослідники в галузі аналітичної хімії отримали нанометрове зображення покриття двох скрипок Страдіварі. Між деревом і лаком вони виявили ще один шар на основі білка. Попередні дослідження теж показували, що деякі струнні інструменти, створені Страдіварі, мають прихований шар під блискучим лаком. Його мета полягала в тому, щоб заповнити й вирівняти деревину, впливаючи на резонанс і звук. Знання компонентів цього шару є ключем до відтворення цих інструментів у наш час.
- Автори дослідження використали дві дорогоцінні скрипки – "Сан-Лоренцо" 1718 року і "Тоскано" 1690 року.
- Використовуючи синхротронну інфрачервону спектроскопію з перетворенням Фур'є, команда виявила, що обидва зразки мали проміжний шар, але цей метод не зміг визначити склад шару.
- Тоді вчені звернулися до скануючої мікроскопії ближнього поля з інфрачервоним розсіюванням (IR s-SNOM).
- Апарат IR s-SNOM містить у собі мікроскоп, який збирає зображення шириною в десятки нанометрів і для збору інформації про хімічний склад вимірює інфрачервоне світло, розсіяне від шару.
- Результати нового методу показали, що шар між деревом і лаком обох інструментів містить сполуки на основі білків, які збираються в нанорозмірні плями. Здебільшого були виявлені білки-аміди, які утворюються при нагріванні карбонових кислот з аміаком. Сполуки активно використовуються і в сучасній промисловості: для підвищення еластичності паперу та штучної шкіри, для виробництва барвників і полімерів.
Скрипки "Сан-Лоренцо" й "Тоскано" / Фото Chiaramaria Stani et al./Analytical Chemistry, 2022
Оскільки IR s-SNOM дає детальну тривимірну картину типів речовин на поверхні скрипки, дослідники кажуть, що її можна буде використовувати в майбутніх дослідженнях для ідентифікації сполук у складних багатошарових зразках іншої культурної спадщини.