Як пише джерело, це дуже ефемерна й суперечлива спроба, оскільки наука й досі не має конкретного способу вивчення чи навіть визначення свідомості. Проте експерименти Пако Кальво все одно є вельми цікавими.
Цікаво Кліматичні зміни призводять до деформації бджіл – дослідження
Що роблять учені
Давно відомо, що рослини здатні до спілкування одне з одним, реакцій та різноманітних "трюків", що допомагають їм виживати в природі. Проте неясно, чи це реальна їх воля, чи пасивні й несвідомі реакції, вироблені тисячоліттями еволюції.
Ми знаємо, що рослини знають про навколишнє середовище, себе та одне одного. Ми не знаємо, чи вони при свідомості,
– каже Елізабет Ван Волкенбург, професорка рослинництва з Університету Вашингтона.
Кальво з колегами розробили перелік факторів для аналізу й вимірювання наявності в поведінці рослини явища волі або принаймні пізнання.
- По-перше, вони запитують, чи поведінка є гнучкою та проактивною.
- По-друге, вони запитують, чи така поведінка є випереджаючою.
- Нарешті, по-третє, вони визначають, чи ця поведінка є цілеспрямованою.
З цим списком вчені вважають, що, можливо, знайшли приклад, де рослина відповідає вимогам. Це квасоля.
Коли квасоля піднімається, вона справді виглядає так, ніби шукає найкраще місце. Вона простягається широкими, "скануючими" рухами, коли вирішує, де оселитися, і коли все-таки чіпляється за якийсь виступ, у її пагонах з'являється сплеск внутрішніх електричних сигналів. Комбінація цих факторів може сигналізувати про базову когнітивну функцію, кажуть дослідники, і навіть більше – бути доказом того, що рослини мають суб’єктивний досвід.
Це може навіть означати, що зерно "знає", що полюс там,
– пояснює Кальво, але разом з тим додає, що його команда намагається бути дуже обережною, щоб не припустити занадто багато.
Вчені мають багато сумнівів, адже самі лише реакції та поведінка не є доказами. Попри все, "інтелект" рослин продовжує дивувати й наштовхувати вчених на нові ідеї та дослідження.