Про важливе досягнення офіційно оголосили китайські вчені. Вони зазначають, що для цього виду не підходили раніше відомі технології клонування, тому довелося дещо ускладнити процедуру, за якою клонували знамениту овечку Доллі.
Дивіться також Виживанню білих ведмедів як виду загрожує нова серйозна проблема
Деталі
Макака-резус – один із найпоширеніших видів приматів. Вони адаптовані для життя в найрізноманітніших умовах. Саме ці тварини входять до числа тих, які розводяться у віваріях і використовуються для медичних, етологічних і нейробіологічних досліджень.
Спочатку для їхнього клонування спробували застосувати традиційний метод SCNT, завдяки якому з'явилася овечка Доллі. У випадку SCNT ядро соматичної клітини (тобто клітини, яка не призначена безпосередньо для розмноження) переносять у яйцеклітину, ядро якої заздалегідь видалено. У цьому методі виживає дуже невелика кількість ембріонів. Попри це, вченим уже вдалося отримати клони кількох видів тварин, зокрема яванської макаки (Macaca fascicularis). Макаки-резуси мали стати другими клонованими мавпами, але на них технологія перестала працювати – з безлічі імплантованих ембріонів жоден не виявився життєздатним.
Щоб з'ясувати, в чому проблема, дослідники з Китайської академії наук у Шанхаї порівняли 484 SCNT-ембріони макак-резусів із 499 ембріонами, отриманими за допомогою традиційного екстракорпорального запліднення. Обидва типи ембріонів розвивалися однаково до того, як їх імплантували сурогатним матерям, але потім у клонів починалися збої.
Подальші дослідження показали, що з'являються структурні зміни, які впливають на активність генів без зміни послідовності ДНК. Гени, які зазвичай під час розвитку плода "зчитуються" по-різному з материнських і батьківських геномів, втратили свою чітко виражену структуру в клонованих ембріонах. Особливо сильною ця "безликість" виявилася в клітинах плаценти, яка до того ж виявилася товщою, ніж повинна бути, та містила інші дефекти.
Щоб розв'язати проблему, дослідники розробили метод, який включав заміну трофобласта — зовнішнього шару клітин ембріона, що розвивається, який пізніше утворює основну частину плаценти. Його видаляли у SCNT-ембріонів і замінювали на трофобласти, взяті в ЕКЗ-ембріонів (екстракорпоральне запліднення). Зародок отримував природну плаценту, але сам плід при цьому залишався клоном.
Таким чином вдалося зменшити ймовірність дефектів розвитку. Загалом було створено 113 клонованих ембріонів макак-резусів, 11 із них імплантували семи сурогатним матерям, що призвело до двох вагітностей. В одному випадку близнюки померли на 106-й день вагітності (макаки-резуси виношують 164 дні). Друга тварина народила здорового самця макаки-резуса, якого назвали РеТро. Він живий уже 17 місяців.
За даними Nature, ефективність методу, завдяки якому на світ з'явився РеТро, нижча, ніж у SCNT. Але клонування мавп для вчених — важливий інструмент. Повністю ідентичні примати важливі при дослідженнях, що стосуються таких захворювань, як депресія і тривога, а також для оцінки ефективності та безпеки ліків, зокрема антидепресантів – так можна прослідковувати вплив ліків на обох тварин.