У неділю, 17 квітня, сонячний спалах досягнув піку – відбулося масивне сонячне виверження, відоме як викид корональної маси. За даними Центру прогнозування космічної погоди США (SWPC), який знаходиться під контролем Національного управління океанічних та атмосферних досліджень, спалах був зареєстрований як сонячна буря класу X1.1 (бурі класу X – найпотужніші на Сонці) і тривала близько 34 хвилин.
Не пропустіть "Мертва" пляма на Сонці запустила кулю плазми у напрямку Землі: як це вплине на нашу планету
Зазначається, що спалах виник у регіонах з великим скупченням сонячних плям, у яких спостерігалися "значні спалахи" з того часу, як вони з'явилися на східному краю Сонця.
Очікується, що висока сонячна активність триватиме протягом наступного тижня, оскільки ці сонячні плями мігрують видимим диском, – мовиться у повідомленні агентства.
Як це вплинуло на Землю
Фахівці зазначають, що оскільки виверження відбулося на східному краю Сонця, породжений ним викид корональної маси, швидше за все, не був спрямований на Землю. Водночас за даними SWPC, сонячний спалах викликав короткочасне відключення радіосигналу і був класифікований як сонячний радіосплеск II типу.
Сонячні спалахи у минулі відбулися після сонячної бурі класу X1.3 30 березня та після кількох спалахів класів C та M у різних регіонах сонячних плям в останні тижні.
Чому кількість сонячних спалахів частішає
Сонце зараз перебуває у дедалі активнішій фазі свого 11-річного сонячного погодного циклу (поточний цикл відомий як сонячний цикл 25 і розпочався у 2019 році).
NASA, SWPC та інші фахівці з сонячної енергії відстежують космічну погоду на Сонці за допомогою низки космічних апаратів, таких як:
- NASA Solar Dynamics Orbiter,
- NASA-European Solar and Heliospheric Observatory (SOHO) та інші.