Чому Європа вирішила будувати власну супутникову мережу

Як повідомляє видання Euronews, нещодавні повідомлення про ліміти в роботі терміналів Starlink в Україні знову порушили питання контролю над супутниковими технологіями, на які покладаються сучасні армії.

Зв'язок раптово зникав у випадках, коли приймачі рухалися зі швидкістю понад 160 кілометрів на годину, що створило прямі труднощі для операцій безпілотників. Згодом роботу частково полагодили, проте швидкісне обмеження залишилося чинним.

Гей, Ілоне Маску, великий босе, ти знову граєш у політику зі своїми продуктами? Як твої європейські клієнти, ми уважно стежимо за тобою.
– прокоментував міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

Очільник SpaceX Ілон Маск заперечив провину компанії та зазначив, що мілітарна платформа Starshield перебуває під прямим управлінням американського уряду. Хай там як, але Європа більше не може бути впевнена, що США за бажанням не вимкнуть свої технології для європейців, якщо захочуть на них натиснути у будь-яких питаннях. Саме тому й необхідна власна альтернатива.

Що відомо про сузір'я IRIS2 та його можливості

Європейський Союз розробляє проєкт власної супутникової інфраструктури вже близько шести років. Назва IRIS2 розшифровується як "Інфраструктура стійкості, взаємозв'язку та безпеки за допомогою супутників". Мережа забезпечить захищений канал зв'язку для урядових установ, стратегічних підприємств і рятувальників, а згодом покриє білі плями стільникового зв'язку в Європі та Африці. Для захисту даних інженери інтегрують квантове шифрування за допомогою європейської інфраструктури EuroQCI.

Пальне
Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на 

На початку серпня Європейська Комісія погодила деталі втілення проєкту з консорціумом SpaceRISE. Загалом сузір'я об'єднає 348 апаратів, із яких 330 працюватимуть на низькій навколоземній орбіті, а 18 – на середній орбіті. Окремі 66 супутників спрямують безпосередньо на зміцнення оборони та служб порятунку.

За підрахунками Єврокомісії, це збільшить захищену місткість для державних користувачів на 60 відсотків у межах Євросоюзу та на 54 відсотки у світі. Запуск перших апаратів заплановано на 2029 рік, а базові послуги запроваджуватимуть поступово протягом 2029 – 2030 років.

Хто саме виготовляє супутники для Європи

  • Найбільшу частку орбітального сегмента несподівано довірили не старожилам космічного ринку, а бельгійському стартапу Aerospacelab, створеному у 2018 році. Компанія уклала угоду вартістю 2,4 мільярда євро на випуск 264 супутників для низької орбіти. Усі апарати планують віддати замовнику до 2030 року. Для цього у Шарлеруа запустили новий виробничий комплекс, здатний виробляти до 500 апаратів щорічно, починаючи з 2027 року.
  • Ще щонайменше 66 апаратів для військового зв'язку побудує авіабудівний гігант Airbus.
  • Своєю чергою, німецька компанія Orbitale Hochtechnologie Bremen (OHB) підписала контракт на суму близько 1 мільярда євро з оператором SES на побудову 18 супутників середньої орбіти. Кожен такий апарат важить близько 2,6 тонни. Керівництво OHB називає цей крок ключовим етапом на шляху до технологічного суверенітету континенту.

Військовий проєкт Бундесверу та проблема ракет-носіїв

Незалежно від загальноєвропейської програми, збройні сили Німеччини розробляють окрему національну мережу зв'язку SATCOMBw 4. Загальний бюджет оборонних космічних програм Німеччини до 2030 року сягає 35 мільярдів євро, а вартість нового супутникового проєкту оцінюють у 8 – 10 мільярдів євро. Система налічуватиме тризначну кількість апаратів на низькій орбіті для захисту східного флангу НАТО, а перший сегмент із 40 супутників збираються запустити вже у 2029 році.

Ми хочемо мати роутери Fritzbox, які літають у космосі.
– розповів космічний комісар Бундесверу в кібернетичному та інформаційному просторі генерал-майор Армін Фляйшманн.

Головним викликом на шляху до розгортання амбітних європейських проєктів залишається дефіцит космічних ракет. Європа спирається на важкий носій Ariane 6, однак графік його стартів уже щільно завантажений. Зокрема, американська корпорація Amazon викупила щонайменше 18 пусків для виведення на орбіту власного сервісу Amazon Leo, який також конкуруватиме зі Starlink.