Археологія та генетика спільно можуть досягнути нечуваних раніше результатів. Так, об'єднавши зусилля, науковці дослідили генетичну історію, вивчаючи залишки людей, що жили на Оркнейських островах у Шотландії в бронзову добу. Дослідження показало, що в третьому тисячолітті до нашої ери на віддалені та ізольовані острови прийшли люди з північного Причорномор'я. Більшість з них були жінками.
Цікаве не сайті Коли відбулася перша в історії хімічна війна
Такий вигляд Оркнейські острови мають з космосу / Фото Wikipedia
Детальніше про дослідження
Оркнейські острови багаті на археологічні артефакти доби неоліту (новокам'яна доба). Та потім, з початком енеоліту (мідної доби) і потім бронзової доби, кількість таких артефактів зменшується. Тому вчені вирішили дослідити й дізнатися, що могло стати тому причиною. Тут й об'єдналися археологи та генетики, щоб ретельно дослідити залишки людей, що жили у III тисячолітті до нашої ери.
- Виявилося, що ізольовані від світу Оркнейські острови пережили на початку бронзової доби потужну хвилю імміграції.
- Дослідження показують, що на північ сучасної Шотландії прийшли люди, що великою мірою мали генетику скотарів з північних причорноморських степів – тобто раніше вони жили на території сучасної України. Новоприбулі практично витіснили старих жителів регіону.
Цікаво, що вчені були здивовані "по-різному":
- Археологи не очікували, що на віддалені острови дісталася така потужна хвиля міграції людей.
- Генетики здивувалися, що в генетичних лініях переважають жінки, що доволі незвично для тих часів. Водночас вчені фіксують, що чоловіча генетична лінія місцевого населення не переривається відразу – це може свідчити, що зовнішня міграція не несла агресивного характеру.
Це дослідження показує важливість у міждисциплінарних взаємодіях, адже саме поєднання історії та генетики дозволило зробити відкриття.