Декілька прольотів над цією місцевістю допомогли вченим зрозуміти, що пляма простягається вглиб атмосфери планети приблизно на 500 кілометрів. Периферійні зональні вихори, які розташовуються поблизу ядра ВЧП, сягають у глибину до 3 тисяч кілометрів у надра планети, що не є характерною особливістю для вихорів Юпітера, які вже були вивчені раніше.
Не пропустіть Яким буде наше майбутнє після смерті Сонця: вчені знайшли планету біля мертвої зірки
Попри те, що глибина бурі може здатися не такою великою у порівнянні з її шириною (понад 14 тисяч кілометрів), вчені наголошують, що ВЧП є грандіозним явищем.
Дослідження Юпітера
У минулому вчені могли використовувати для спостереження за Юпітером орбітальні та наземні телескопи, що не давало змоги розкрити всі секрети ВЧП, швидкість вітру всередині якої перевищує 500 км/год.
Зонд "Юнона"
Для детальної інформації у 2011 році NASA запустило автоматичну станцію "Юнона", яка п'ять років провела в глибокому космосі й у 2016 році вийшла на орбіту Юпітера. Апарат рухається широкою траєкторією і зближується з планетою кожні 53 дні. Під час таких прольотів він збирає дані про те, що розташовано усередині газового гіганта.
Так виглядає зонд "Юнона" / Фото NASA
Однією з найбільш захоплюючих частин місії "Юнони" є те, що апарат зумів вперше пролетіти над полюсами Юпітера, які ніколи раніше не було видно вченим.
У 2019 році дослідники переорієнтували зонд таким чином, щоб він здійснював прольоти над ВЧП для отримання розуміння того, що саме відбувається всередині бурі. Під час таких прольотів апарат вимірював гравітаційне поле плями, намагаючись визначити його глибину.