1 
Технофашизм
У квітні журналіста Гіла Дюрана назавжди заблокували в соціальній мережі X, яка належить Ілону Маску, лише за два слова. Як повідомляє The Guardian, причиною став його короткий коментар під дописом технологічної компанії Palantir, що вихваляла американську "жорстку силу", західну культуру та ШІ-зброю. У відповідь Дюран написав: "TLDR: Fascism".
Сам журналіст пов'язує бан із тим, що раніше опублікував обкладинку своєї нової книги "The Nerd Reich: Silicon Valley Fascism and the War on Democracy" ("Імперія ботанів: фашизм у Кремнієвій долині та війна проти демократії"). У ній він стверджує, що великі технологічні компанії вже давно перестали бути просто бізнесом і дедалі активніше впливають на політику та суспільство.
Дюран наполягає, що слово "фашизм" у цьому випадку не є перебільшенням. Він посилається на визначення Умберто Еко, Роберта Пакстона та Джейсона Стенлі й доходить висновку, що рух Дональда Трампа Make America Great Again (MAGA) відповідає багатьом його ознакам. Журналіст описує його як "культ образи", який демонізує ворогів і прагне побудувати жорстку ієрархію.
На думку автора, еліта Кремнієвої долини прийняла ще радикальнішу ідеологію, яку він називає "технофашизмом". У його трактуванні технологічний розвиток і штучний інтелект мають вищу цінність за демократичні інститути та права людей. Якщо MAGA, за словами Дюрана, озирається на міфічне минуле, то технофашизм обіцяє міфічне майбутнє.
Журналіст пише, що прибічники цієї ідеї вірять у "богоподібну трансцендентність" і міжпланетне майбутнє людства, навіть якщо для цього доведеться усунути тих, хто заважає. Серед прикладів він згадує Ілона Маска, який називав емпатію "фундаментальною слабкістю західної цивілізації", а також Пітера Тіля, котрий ще 2009 року заявив: "Я більше не вірю, що свобода і демократія сумісні".
Звідки, за Дюраном, виросла ця ідеологія?
У книзі Дюран простежує витоки цього руху до двох джерел. Перше – це книжка 1997 року "Суверенний індивід" (The Sovereign Individual), яка передбачала постдемократичне майбутнє під контролем багатих і впливових людей без державного нагляду. Звідси, як пише автор, виросла й ідея "мережевих держав" – цифрових або приватних територій, які існують поза межами традиційних законів.
Другим джерелом Дюран називає погляди Кертіса Ярвіна, якого часто описують як хрещеного батька "темного просвітництва". Він стверджував, що ліберальна демократія зазнала краху, і пропонував масове звільнення держслужбовців та появу "національного генерального директора" або диктатора.
Центральною фігурою, яка поєднала ці ідеї, автор називає Пітера Тіля – інвестора PayPal, Facebook, Palantir та OpenAI. Саме він, за словами Дюрана, став першим великим представником техіндустрії, який відкрито підтримав Дональда Трампа у 2016 році. Тіль також був пов'язаний із проєктом Próspera – спеціальною економічною зоною в Гондурасі з низькими податками та слабким регулюванням.
Як ці ідеї потрапили в американську владу?
Дюран пише, що Тіль відіграв важливу роль у просуванні цих поглядів у політичні кола США. Він називає Джей Ді Венса "майже повністю творінням Пітера Тіля". За словами автора, Тіль інвестував у фонди Венса і допоміг йому розпочати політичну кар'єру.
У 2021 році Венс говорив: "Я думаю, що Трамп повинен зробити... звільнити кожного чиновника середньої ланки, кожного державного службовця в адміністративній державі, замінити їх нашими людьми". За даними Bloomberg на 2025 рік, щонайменше 16 чоловіків, пов'язаних із Тілем, обіймали владні посади в адміністрації Трампа.
Водночас технологічні компанії продовжують отримувати великі державні контракти. Palantir має угоди з урядом США на суму близько 13,7 мільярда доларів, а SpaceX Ілона Маска нещодавно отримала 1,6 мільярда доларів від Космічних сил США.
Попри вплив мільярдерів, не всі їхні ініціативи розвиваються безперешкодно. Спеціальний статус Próspera скасував уряд Гондурасу, а "Мережева школа" в Малайзії отримала наказ про закриття.
Дюран також зазначає, що люди починають виступати проти центрів обробки даних і бачення ШІ-апокаліпсису. Наприкінці журналіст підсумовує, що без спротиву владі мільярдерів суспільство може опинитися без демократії, економіки та майбутнього.