Тема тижня: США врятували себе та світ від нової фінансової кризи

Після кількох тижнів важких переговорів між Білим домом, республіканцями та демократами вдалося вийти на компроміс. Він передбачає збільшення межі держборгу на 2 трлн 400 млрд. доларів при поточному рівні в 14 трлн 300 млрд. На таку ж суму мають бути скорочені і державні видатки. Урізання бюджету американці планують розтягнути на 10 років.

У сенаті "За" документ, який був узгоджений в ніч на 1 серпня в результаті 11-годинних переговорів між президентом Бараком Обамою, лідером республіканської меншості в Сенаті Мітчем Макконнеллом і лідером демократичної більшості Гаррі Рідом проголосували 74 сенатори, "проти" - 26. Раніше законопроект схвалила палата представників.

Одразу після голосування у Сенаті документ підписав президент Барак Обама. Він заявив, що тепер, коли вдалося досягнути згоди про підвищення ліміту держборгу, Конгрес повинен зайнятися відновленням американської економіки - зокрема, створенням нових робочих місць та інвестиціями в освіту.

"Конгрес схвалив компромісну угоду, щоб зменшити дефіцит і запобігти дефолту, який зруйнував би нашу економіку. Цьому передували довгі та важкі дебати. Я хочу подякувати американському народу за той тиск, який він чинив на своїх обранців, змусивши їх працювати на благо країни", - каже президент США Барак Обама.

У досягнутій угоді є багато деталей, які не сподобаються ні республіканцям, ні демократам. Президенту Обамі не вдалося умовити республіканців погодитися на збільшення податків. У свою чергу, республіканці погодилися на більш значне збільшення ліміту держзапозичень, ніж вони того хотіли.

Законопроект передбачає створення двопартійного комітету, котрий повинен буде визначити, які статті витрат зазнають урізання в бюджеті наступного року. Аналітики прогнозують гострі дискусії навколо оборонних витрат, скорочення яких не хоче частина республіканців. Крім того деякі фахівці заявляють, що ухвалений план - це лише відтермінування фінансових проблем США, а не їхнє вирішення.

"Скорочення витрат, які передбачені у плані, матиме значний вплив на економіку. До прикладу візьмемо Пентагон, який є одним з найбільших роботодавців. Скорочення лише посилюватимуть прояви рецесії. З іншого боку, якщо не буде прибутків, зменшуватимуться податки, і як наслідок надходження у бюджет. Це основні проблеми з якими США доведеться зіткнутися у найближчі три-чотири роки", - каже фінансовий аналітик Роджер Хоунвер.

Серед найбільших кредиторів США - Китай, Японія, Велика Британія. Лише Пекіну американці заборгували понад трильйон доларів. Токіо Вашингтон винен 900 мільярдів, Великій Британії - 350. Серед кредиторів Америки навіть Мексика, Колумбія та Чилі.

З критикою на адресу США у зв’язку з борговою кризою виступив російський прем’єр. Володимир Путін особливо слів не добирав і фактично назвав американців паразитами світової економіки.

"Країна живе в борг і це для однієї з провідних економік світу - дуже погано. Це означає, що вони живуть не за коштами і перекладають частину навантаження своїх проблем, вантажу своїх проблем на всю світову економіку. До певної міри паразитують на світовій економіці і на своєму монопольному доларовому становищі", - каже прем’єр-міністр Росії Володимир Путін.

Одразу після набуття чинності закону про підвищення межі запозичень, державний борг США перевищив 100% від валового внутрішнього продукту. Вже з 2 серпня Вашингтон взяв нові кредити. В результаті, обсяг держборгу Америки сягнув 14 трильйонів 580 мільярдів доларів, це на 500 млрд. більше ніж ВВП країни.

Востаннє державна заборгованість США перевищувала валовий продукт в 1947 році. Тоді як у 1910 вона становила всього лише 8% ВВП.