Теорія змови: чому українські політики справи проти себе називають політичним замовленням
Конспірологія – це так звана теорія змови. Тобто, якщо в політиці щось і відбувається – це точно не просто так. Комусь це дуже вигідно. І, якщо ви український політик, залишилось тільки з’ясувати, кому?
21 квітня, я, як і багато інших журналістів, була на судовому засіданні по вибору запобіжного заходу екс-депутату фракції Народний фронт Миколі Мартиненко. Наступного дня суд відпустив його на поруки 17 депутатів, 3 міністрів і одного заступника голови Центральної виборчої комісії.
Я не буду детально переповідати суть підозри, яку вручили Мартиненко детективи Національного антикорупційного бюро. Зазначу тільки, що корупційна схема, у якій він був задіяний, дуже проста. Українське державне підприємство закуповувало урановий концентрат у Казахстані. І робило це через австрійську фірму посередника, пов’язану з Мартиненко. На різниці у цінах посередник заробив 17 мільйонів доларів.
Читайте також: Право на правду. Як діяли корупційні схеми Мартиненка
Ці 17 мільйонів доларів і є збитками для держави, а отже і для нас з вами, платників податків. Слідство з’ясувало, що цими грошима оплачувались приватні потреби родини Мартиненко – медичні послуги, оренда житла за кордоном. Суд тепер має підтвердити, або спростувати обвинувачення, що він був задіяний у цій корупційній схемі.
Та перебуваючи у судовій залі, я жодного разу не почула від нього таких виразів, як "урановий концентрат", "закупівлі у Казахстан", "австрійська фірма-посередник". Натомість він і його друзі: нардепи і міністри, назвали безліч різноманітних версій, чому Мартиненко опинився у суді.
Читайте також: Міністрів, які взяли на поруки Мартиненка, перевірить НАЗК
Перерахую основні. Версія перша – це політичне замовлення. Микола Мартиненко у суді заявив, що звернувся із заявою про політичне переслідування до послів великої сімки. Він вважає, що справа проти нього на 100% політична. Щоправда, Мартиненко не зазначив, які ж саме політики його замовили? Логічно було б припустити, що це влада, бо вона має найбільший вплив у країні. Це Президент, уряд і парламентська коаліція. Коаліція у Раді складається усього з двох фракцій – "Блока Петра Порошенко" і фракції "Народний фронт", членом якої Мартиненко був до 2015-го року.
Розпад коаліції, який можливий через справу Мартиненко, не вигідний ні БПП, ні "фронтовикам". Це шлях до дострокових парламентських виборів. А вони цим політичним силам зараз потрібні менше за все. Народний фронт втратив свій рейтинг і не зможе самостійно потрапити в Раду. А БПП доведеться шукати нових партнерів по коаліції.
Читайте також: Депутат від "БПП" пояснив причини падіння рейтингу Порошенка
Як бачимо, версія Мартиненка про політичне замовлення, не витримує жодної критики – це робота на телекамери, не більше. До речі, Мартиненко підтвердив мені у суді, що минулого року зустрічався в Іспанії з іншим фігурантом розслідувань НАБУ – Олександром Оніщенко.
Та є ще кілька версій, які прямо суперечать одна одній. Нардепи у суді натякали, що тут не обійшлося без руки Москви. Адже Мартиненко зробив великий внесок у розвиток української демократії – заснував Центр Разумкова, був на Майдані, виборював енергетичну незалежність. Але чомусь нардепи не сказали про те, що Мартиненко фігурує у ще одній кримінальній справі. Її розслідують правоохороні органи одразу кількох країн. Йдеться про дачу хабаря при закупівлі обладнання у компанії Skoda в Чехії, яка належить російській групі. Тому не Мартиненко говорити про "московську руку".
Нардепи натякали і на американський слід у справі. Ніби НАБУ терміново потрібно продемонструвати результат міжнародним партнерам, які підтримали створення бюро. І тому вони влаштовують PR-шоу із затриманням відомих осіб, яким нічого пред’явити. Це неправда. Зібрано багато фактів і суд може встановити чи достатньо доказів у цій справі.
Читайте також: В деклараціях чиновників тепер можна побачити, скільки вони заробили на тендерах
Згадували і про міфічну "грузинську мафію", оскільки заступником голови НАБУ працює Гізо Углава. Мартиненко у суді сказав, що він може бути пов’язаним із Давідом Сакварелідзе, який разом із Саакашвілі будує нову партію.
Але більше за все від "Народного фронту" дісталося судді Бобровнику. Він, на думку нардепів, повністю контролюється НАБУ. Хоча саме цей суддя не тільки не арештував Мартиненка, а відпустив його на поруки без копійки застави.
Тобто, коли ви, в черговий раз, почуєте по телебаченню про політичне переслідування, розвал коаліції, "руку Кремля" чи Держдепу у справі Мартиненка, раджу вам згадувати наступні вирази: "урановий концентар", "посередник", "відкат". Вони говорять у цій справі більше ніж будь-яка теорія змови.