Єдине, про що високопоставлене збіговисько захисників уникало розмов, так це про суть самої оборудки, за яку НАБУ переслідує Мартиненка. Зокрема, про те, як Мартиненко посадив свою фірму-посередника на постачання уранової руди для державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", за що, зрештою, і став фігурантом розслідування Національного антикорупційного бюро.
Схема Мартиненка примітивна і дуже поширена в середовищі нашої так званої "еліти". Подібні оборудки з власними фірмами-прокладками вони не вважають ані ганебними, ані кримінальними.
Читайте також: Право на правду. Хто покриває майданівські злочини екс-"беркутівців"
В розумінні таких бізнесменів вкрасти – це отримати бюджетні гроші і зникнути з кінцями. А коли людина роками виймає з кишень громадян 25 або 50-відсоткову частку суспільних коштів через свого посередника на потоці державних фінансів, то це вже не крадіжка. Вони це називають "робити бізнес". І привласнені таким чином суспільні кошти сприймають як свої щедрі агентські комісійні, на які вони мають святе право через свій розум, патріотизм, сміливість.
Скільки грошей "заробив" Микола Мартиненко завдяки корупційним схемам – дивіться у програмі.