Статтю NYT про Костянтинівку не можна сприймати як російську ІПСО: тут є дещо інше
Джерело:
Іван КиричевськийПублікацію у The New York Times, у якій стверджують, що 6 вересня по ринку в Костянтинівці ударили саме ракети українського ЗРК "Бук", не варто одразу називати російською ІПСО. Адже це означає визнати власне безсилля в цій історії.
Стаття від початківця
Якщо уважно прочитати той текст на всіх рівнях розуміння, то можна дійти до висновку, що то була скоріше кепсько написана публікація з погано проведеними логічними зв'язками. Здається, наче це якийсь початківець писав.
Читайте також Це не конфлікт України та Польщі: чому питання зерна стосується найперше ЄС
Безумовно, тут можна провести єзуїтський поворот та вголос визнати: "Звісно, ми зацікавлені у всебічному вивченні цієї справи та аналізі всіх можливих версій, бо тут мовиться про нашу ППО як один із найважливіших органів життєздатності нашої держави".
Можна навіть зі старту прийняти деякі сумніви. Наприклад, що в проміжку з 14:00 6 вересня офіційних оголошень про повітряну тривогу не було. І що Нацполіція Донецької області спочатку пообіцяла надати більше даних на своєму офіційному ресурсі про тип зброї, яку використали рашисти для цього удару. Однак ці дані так і не опублікували.
Можна прийняти навіть як "фонові дані" те, що до повномасштабного вторгнення доволі часто зенітні ракети у нас ремонтувались методом "канібалізму запчастин" з неробочих зразків. Можна також прийняти те, що в будь-якій трагедії слід розглядати всі версії того, що відбулось. Ну, щоб бути готовими до того, що відкриється для нас після завершення війни.
АЛЕ. Навіть прийнявши ці всі стартові умови, ну якось, м'яко кажучи, не видається переконливою версія, заявлена журналістами NYT про те, що на Костянтинівку тоді впали начебто саме ракети від нашого "Бука". Непереконлива вона через кілька сумнівів.
Аргументи, які спростовують публікацію NYT
1) А звідки ці прекрасні люди впевнені, що в нас взагалі залишились зенітні ракети типу 9М38 до ЗРК "Бук"? Адже тут можемо пригадати й історію зі "зливами документів Пентагону" в лютому 2023 року. Зокрема, про те, що ці ракети до "Буків" до травня поточного року могли взагалі вичерпатись.
До теми Небо над Кримом більше не належить окупантам
Це при тому, що хронічний дефіцит ракет до радянських ЗРК – це історія, яку навіть на офіційному рівні не приховують. Західні аналітики також неоднократно писали, що за їхніми даними, у нас достатньо багато пускових під радянські засоби ППО, але от з ракетами – повна біда.
Саме на цьому тлі ще на початку 2023 року американські ЗМІ заявляли, що Пентагон запустив проєкт по начебто адаптації наших "Буків" під американські ракети AIM-7 (які виділяли в кількох пакетах військової допомоги від США).2) Якщо то могли бути наші "Буки", яку ж повітряну ціль вони мали збивати на граничній дистанції стрільби?
Беремо DeepState Map і міряємо, що від Дружківки до поточної лінії фронту (якраз Бахмутський напрямок) – орієнтовно 30 кілометрів, а якщо виходити по траекторії через Костянтинівку, то виходить усі 42 кілометри до лінії фронту. Це при тому, що максимальна дальність стрільби "Бука" становить до 32 кілометрів.
Якщо виходити з версії, що це були ворожі БпЛА чи авіація біля лінії фронту, то є ще один нюанс – по таких повітряних цілях на передньому краї оборони працюють зовсім інші засоби нашої ППО. Якби це був наліт росіян з використанням дозвукових крилатих ракет – так повітряної тривоги не було.
3) Автори NYT заявили версію про "технічну несправність", але вони не пояснили, що то саме за технічна несправність мала бути. А там же різні нюанси можуть бути. Наприклад, в теорії, ракета може не зійти з пускової, або втратити наведення і впасти деінде, або інша бортова система відмовила. Словом, перелік можливих варіантів значно ширший, аніж просто повірити у твердження: "А знаєте, ми вважаємо, що ці дві ракети просто пролетіли з Дружківки та впали на Костянтинівку, і ніяких аргументів не наводимо".
Цікаво Завдяки кому насправді Рада відновила е-декларування
4) А звідки неназвані вибухотехніки-коментатори для NYT взагалі вирішили, що вони правильно опізнали результат підриву, що то була саме бойова частина від ракети 9М38?
Нюанс в тому, що до цього моменту ані рашисти у поточній війні, ані у попередніх війнах ніхто не бив "Буками" по наземних цілях. Тому опізнати підрив БЧ від цієї ракети саме при контакті з наземним об'єктом – просто не може бути референтних зразків для порівняння.Тим більше, як заявляють самі російські джерела, у бойовій частині 9М38 до "Бука" мають бути уламки не тільки в формі кубика, але й у формі метелика. Але от про "метеликів" автори NYT нічого не говорять. Натомість лише "кубики" є у бойовій частині саме до ракет 5В55 та 48Н6 до ЗРК С-300/400.
5) Ну й наостанок із емпіричного – а з чого раптом автори NYT вирішили, що вони самі досягли рівня надлюдини, оспіваного філософією Ніцше, та здобули здатність розпізнавати повітряні об'єкти, які летять зі швидкістю 4000 – 5000 кілометрів на годину або й навіть і швидше?
А головне, чому вони вирішили, що люди які вдивляються в небо, можуть буквально з першого погляду правильно визначити напрямок, звідки воно летить? Серйозно, швидкість польоту зенітної ракети 9М38 заявлена на рівні 1500 метрів на секунду, тобто навіть до 5400 кілометрів на годину або іншими словами – в 5 разів швидше за звук. На жаль, це завелика швидкість, щоб в принципі адекватно зафіксувати об'єкт з непрямого ракурсу.
Важливо Ми повернулися з полону, щоб боротися за тих, хто досі там
Ну а щодо людей, які начебто кудись голову повернули і щось побачили – ну от серйозно, після цього всього можна спробувати провести таку вправу: як тільки загуде щось наше у повітрі не під час повітряної тривоги, то порахуйте з якої спроби вдасться впіймати поглядом цей об'єкт у повітрі. Це при тому, що мова буде явно про об'єкти, які летять менше ніж 1050 кілометрів на годину.
Україна має встановити правду
Російські "Калібри" та Х-101 ми можемо фіксувати в небі саме тому, що вони летять повільніше за звук. Аналогічна історія і з нашими Storm Shadow. Та навіть із тою злощасною "Іскандер-К", яка влетіла в Драмтеатр в Чернігові.
У наших прямих інтересах знати всю можливу правду про трагедію в Костянтинівці 6 вересня цього року. Але нюанс в тому, що обговорення має відбуватись на значно якіснішому матеріалі, аніж тому, який виклали автори NYT.