Без бажання Трампа нічого не буде
Цього ніколи не станеться. Цими санкціями можна лякати, але їх ніколи не введуть. Про це заявив Сергій Фурса, інформує 24 Канал.
До теми США – це не одна людина: у Сенаті більше не можуть мовчати щодо Путіна
Чому? Бо це означало б введення мит на рівні 500% на товари з Китаю та Індії. Нагадати, що сталось, коли Дональд Трамп обклав митами весь світ і навіть пінгвінів? Фондові ринки полетіли вниз, а ринок облігацій в результаті змусив Трампа дати назад. Трамп програв торговельну війну Китаю і відповз. Нема значення – мита 150% чи 500%. Це означає зупинку торгівлі. Китай вже продемонстрував Трампу, що США не можуть собі такого дозволити. То чи наважиться Трамп повторити?
Це ще було в ситуації, коли Трамп дуже хотів ввести ці мита. Спати не міг, так хотів. А зараз ми маємо ситуацію, коли президент США дуже не хоче вводити санкції проти Росії. Чому він цього не хоче – це тема для окремої розмови, а може, навіть медичної дисертації (чи розслідування ФБР). Але факт є фактом – не хоче.
Якщо Трамп протягом місяця здав назад через менші мита, яких він хотів, то чи наважиться він ввести більші мита, які він не хоче? Питання риторичне. А без бажання Трампа нічого не буде.
"Атомних" санкцій точно не буде
Ці санкції можуть висіти на стіні як рушниця. Якщо США наважаться тиснути на Росію, якщо станеться таке диво в голові Трампа, якщо жалюгідність і слабкість стануть занадто очевидними й це буде мати значення, то потенційні санкції можуть бути використані як важіль тиску на Індію – одного з покупців російської нафти. Паралельно зі значними дипломатичними зусиллями в цьому напрямку, з намаганням продемонструвати Індії, що краще купляти у Саудівської Аравії, тим більше вони якраз значно збільшують видобуток.
Проблема в тому, що після того, як Трамп здав назад у торговельній війні, коли моргнув першим, Індія вже не повірить, що все це по-справжньому. З Китаєм навіть такі розмови неможливі – Китай продовжить купляти російську нафту. На жаль.
Тому якщо раптом політика Трампа і зміниться, якщо навіть вони знов повернуться до введення санкцій, то це будуть не ці "атомні" санкції, які активно просуває сенатор Ліндсі Грем. Хоча вони нам і дуже подобаються.
Але чи означає це, що тиснути не треба? Чи означає це, що санкції не потрібні? Ні. Найбільший подарунок, який Трамп зробив Путіну і російській економіці – дав їм віру, що вони можуть перемогти й все скоро закінчиться. Він запалив світло в кінці тунелю, дав віру і надію. Це дуже допомагає російській економіці, що вже перебуває під значним тиском.
Економіка – це дуже часто про очікування і про психологію. Тому будь-які нові додаткові санкції, навіть слабкі, навіть символічні, були б дуже корисні. Вони б вдарили в першу чергу не по доходах від продажу нафти, а по вірі. Забрали б у російського бізнесу надію, що скоро все повернеться до старих добрих часів.
Але, щоб хоч щось сталось, має статися диво. Диво в голові Трампа. Велике питання, чи віримо ми досі в дива….