Про те, чому середньовічні художники так дивно малювали котів, пише Far Out Magazine.
Дивіться також Більше схожі на монстрів, ніж на звірів: чому у Середньовіччі так дивно малювали тварин
Чому в Середньовіччі котів малювали такими химерними?
Чому саме коти так часто виходили невдалими на середньовічних картинах, достеменно невідомо. Навряд чи справа була у браку майстерності, адже зазвичай ці незграбно намальовані тварини були лише невеликими елементами на цілком нормальних картинах.
Художники влучно передавали пропорції тіл, але коли доходило до котячих морд, результат часто виглядав доволі химерно. Іноді котів настільки олюднювали, що вони майже втрачали схожість із тваринами.
На багатьох картинах демонструють котів із виряченими очима та сумними обличчями, які радше нагадують виснажених людей, ніж домашніх улюбленців.
Кіт на середньовічній картині / Фото Wikipedia
Серед дослідників цього явища існують дві основні теорії. Прихильники першої вважають, що художники навмисно зображували котів непривабливо через недовіру до цих тварин. Як аргумент часто наводять історію про ченця, чий рукопис, над яким він працював кілька тижнів, зіпсував кіт.
Відомо, що у 1420 році один із ченців зробив досить негативну рекламу котам, попередивши громадськість: "Будьте обережні, не залишайте відкриті книги на ніч там, куди можуть дістатися коти. Проклятий той шкідливий кіт, який помочився на цю книгу вночі".
Ця версія виглядає цілком правдоподібною, особливо якщо врахувати, що в середньовіччі котів нерідко вважали причинами нещасть.
Є кілька версій, чому котів у Середньовіччі зображали химерними / Фото Wikipedia
Проте існує й інша версія. Її прихильники переконані, що котів насправді любили, а підтвердженням цього слугують ті ж самі рукописи. На багатьох середньовічних текстах збереглися відбитки котячих лап, що свідчить про постійну присутність цих тварин поруч із людьми. Через це важко стверджувати, що до них ставилися виключно негативно.
Що ж до дивних виразів їх морд, деякі дослідники припускають, що художники навмисно наділяли котів людськими рисами, підкреслюючи наскільки вони були одомашненими.