Про ресторан, який офіційно вважається найстарішим у світі та залишається популярним як серед місцевих жителів, так і серед туристів читаємо на Smithsonian Magazine.
Де розташований найстаріший ресторан світу?
Ресторан Sobrino de Botín у Мадриді відкрився ще у 1725 році й занесений до Книги рекордів Гіннеса як найстаріший ресторан у світі, що безперервно працює на одному місці.
Заклад розташований неподалік знаменитої площі Пласа-Майор. Його заснували француз Жан Ботен і його дружина.
Після смерті власників ресторан перейшов до їхнього племінника, через що й отримав назву Sobrino de Botín ("Племінник Ботена").
Найбільша гордість ресторану – дров'яна піч, яка, за словами власників, не згасала з моменту відкриття закладу. Саме в ній уже майже 300 років готують фірмові страви.
Що замовляють найчастіше?
Головний гастрономічний символ ресторану – cochinillo asado, або запечене молочне порося. Його готують у старовинній печі до хрусткої скоринки, а м'ясо настільки ніжне, що його традиційно можуть розрізати навіть краєм тарілки.
Ще одна знакова страва – cordero asado, тобто запечене ягня. Також у меню є класичні іспанські супи, ковбаси, хамон, морепродукти, домашні десерти та місцеві вина.
Попри статус туристичної пам'ятки, ресторан продовжує працювати як сімейний заклад і дотримується традиційної іспанської кухні.
Страви з меню ресторану / Instagram: @restaurante_botin
Тут бували відомі письменники
Одним із найвідоміших гостей ресторану був Ернест Гемінґвей, який часто відвідував Botín під час перебування в Іспанії. Саме цей заклад письменник згадав у фіналі роману "І сонце сходить".
За легендою, тут також певний час працював молодий Франсіско Гойя ще до того, як став одним із найвидатніших художників Іспанії. Хоча історики зазначають, що документальних підтверджень цьому небагато, ця історія давно стала частиною легенди ресторану.
Чому він досі популярний?
Секрет популярності Botín – не лише у віці. Заклад зберіг історичні інтер'єри XVIII століття, традиційну кухню та спосіб приготування страв, який майже не змінився за сотні років.
Сьогодні сюди приходять не тільки за вечерею, а й за можливістю буквально доторкнутися до історії — скуштувати страви, які готують у печі, що працює вже майже три століття.