Чому село Самчики називають музеєм просто неба, звідки взялася традиція розписувати оселі та що символізують знамениті самчиківські орнаменти, читаємо в "Автентичній Україні".

Чому хати стали кольоровими?

Масовий розпис стін у Самчиках – це не просто сучасний муралізм, а глибока народна традиція, яку відродили місцеві митці та волонтери.

Наприкінці XIX – на початку XX століття тутешні господині розписували хати не лише для краси. Вони вірили, що пишні рослинні візерунки та птахи є магічними оберегами, які захищають родину від пристріту, хвороб та лиха.

На відміну від відомої Петриківки, самчиківський розпис виконується масивним, важким і зубчастим малюнком, який дещо нагадує гобеленовий орнамент.

Після Другої світової війни традиція ледь не зникла, але завдяки художникам-ентузіастам та грантовим артпроєктам село перетворили на "живий музей". Професійні майстри разом із волонтерами розписали будинки, власники яких погодилися роками не чіпати фасади.

Пальне
Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на 

Сьогодні традицію декоративного розпису села Самчики офіційно внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.

Унікальні розписи села Самчик: дивитись відео

Чим особливий розпис?

Майстри малюють не просто абстрактні візерунки, а цілі історії з казок, колядок та народних пісень. Малюнок є абсолютно площинним, виконується великими елементами з характерними зубчастими лініями.

Популярними є мотив вигнутого пера, зубчасте листя та елементи писанкарства (ріжки, кучері, хрести).

Самчиківський розпис / Віктор Раковський

Найулюбленіший сюжет – вазон, що проростає з писанки чи жолудя, як символ початку роду.

Кількість сюжетних деталей на картині зазвичай не перевищує семи. Найчастіше зображують птахів, козаків та українських дівчат.