Українці прагнуть миру, але не окупації
Тож не дивно, що українці у буквальному сенсі цього слова стали тим українським щитом, який не дає російській орді прорватися далі до Європи. Про це заявила Олександра Матвійчук, інформує 24 Канал.
До теми Три роки повномасштабної війни: буду говорити неприємні речі
Не те що б ми дуже прагнули здійснити свій цикл 12 подвигів. Але саме нам випало першими почати спротив розростанню ракової пухлини російської імперії.
Владімір Путін постійно повторює, що не існує українського народу, української мови, української культури. Усі ці роки ми документуємо, як ці слова стають жахливою реальністю на окупованих територіях. Там фізично знищують активних людей у громадах – мерів, журналістів, священників, вчителів, письменників, музикантів, екологів. Забороняють українську мову та культуру. Руйнують та грабують культурну спадщину. Примусово забирають українських дітей, щоб виховати їх як росіян.
Тому українці прагнуть миру, але не окупації. Люди, які вижили в окупації, розповідали нашим мобільним групам на деокупованих територіях, як російські військові кричали на них: "Якого біса ви так гарно живете? Ви будете жити так, як ми".
Три роки тому не тільки Путін, але й наші міжнародні партнери були переконані, що українці протримаються від сили 3 – 4 дні. З Києва евакуювалися посольства та міжнародні організації. Місто намагалися взяти в кільце російські війська. Пам'ятаю, що перші тижні ми святкували кожен ранок як перемогу. Бо ми протрималися ще одну ніч.
Ми сильніші, аніж думаємо
Тоді звичайні люди лишилися і почали робити надзвичайні речі. Звичайні люди долучилися до територіальної самооборони, допомагали вижити під артилерійськими обстрілами, вивозили мешканців з оточених міст, рятували постраждалих під завалами житлових будинків, проривали оточення, щоб підвезти гуманітарну допомогу.
Зауважте США більше не друзі? Важливий висновок для України
І раптом стало очевидно, що люди, які борються за свою свободу та людську гідність, сильніші, ніж уся потуга російської військової машини.
Люди мають набагато більшу силу, ніж вони самі собі думають. І хто б що не казав, ми самі визначаємо своє майбутнє.