Росія має нести відповідальність перед Європейським судом з прав людини

Про це 24 каналу розповів міністр юстиції України Денис Малюська. Він зауважив, що попередні позови, з яким Мін'юст зверталося до ЄСПЛ були пов'язані з окупацією Донбасу, анексією Криму та іншими випадками грубого порушення Росією прав людини.

Зверніть увагу Ворог атакував десятками ракет, ліквідовано 34 700 окупантів: основне за 122 день війни

Цього разу це найскладніший та найбільший позов, який ми будемо доповнювати,
– розповів міністр.

Наразі Україна подала лише певний пакет документів, доказів, свідчень, що охоплює період з 24 лютого по 7 квітня. Себто у ньому йдеться про першу фазу повномасштабного вторгнення, яка закінчилась викиданням російських військ з території Київщини. У Мін'юсті детально описали цей період та зібрали докази цілої низки порушень Європейської конвенції з прав людини.

У позові чітко обумовлено те, що Україна вимагає від Росії, а саме матеріальну компенсацію завданих збитків. Попередня сума, яку будуть обґрунтовувати щодо першої фази війни, складає 80 мільярдів доларів.

Далі справу доповнюватимуть новими фактами та вимогами. Малюська підкреслив, що усі порушення Росії досі перебувають під юрисдикцією ЄСПЛ і перебуватимуть там ще до вересня 2022 року. Не зважаючи на виключення країни-агресорки з Ради Європи, окупанти нестимуть відповідальність перед ЄСПЛ.

У результаті Мін'юст сподівається мати на столі переговорні аргументи щодо того, що злочини Росії – це не заяви політиків чи військових та не голослівні твердження. Це буде юридичний, підписаний судом документ, де детально опишуть усі порушення країни-агресорки та юридично зафіксують суму збитків.

Малюська додав, що війна обов'язково закінчуватиметься підписанням якогось документа. У ньому мова йтиме про те, хто, в якому розмірі, порядку та яким чином покриватиме завдані збитки.

"Відповідно, маючи на столі юридичний документ про те, скільки мільярдів нам винна Росія, завжди корисно і завжди правильно. І далі вже буде крок щодо розробки механізму, як їх примусити ці кошти заплатити – з їхньою згодою чи без неї", – сказав він.

Справи розглядатимуть 7 – 8 років

Міністр юстиції одразу наголосив, що процедура не буде швидкою. Він пояснив, що в ЄСПЛ досі перебувають українські справи щодо подій у Криму та на Донбасі. Вони розглядаються з 2015 року, коли відповідні заяви були подані з пакетами документів.

Тут теж навряд буде швидший розгляд. Ми оцінюємо, що справа буде розглядатись 7 – 8 років, можливо й більше,
– каже Денис Малюська.

З одного боку, це пов'язано з тим, що ці справи вкрай складні, і подібні справи навряд чи колись розглядалися у такому обсязі. "Доказова база – величезна, шалена. Маса як документів, які слід досліджувати, так і пояснень сторін", – пояснив міністр.

Він додав, що окрім всього, в Європейському суді з прав людини величезна завантаженість. Там є тисячі справ, які очікують на розгляд.

До того ж для міжнародних юрисдикцій традиційно бути повільними. У жодній з них практично ніколи не йдеться про те, що рішення виноситься, наприклад, в межах одного року.

Малюська зауважив, що швидкими бувають лише забезпечувальні заходи, коли суд реагує, по суті не розглядаючи справу. Однак ЄСПЛ вже відреагував на початок Росією повномасштабної війни. Міністерство юстиції ще на початку вторгнення подало забезпечувальну заяву. Тоді ЄСПЛ заборонив Росії здійснювати бомбардування, знищення інфраструктури тощо. Але країна-терористка, традиційно, не послухала.

Денис Малюська розповів про новий позов України проти Росії: дивіться відео