У "Голосі" пояснили, чому не підтримали голосування за ринок землі
У програмі фракції "Голос" є кілька пунктів, які стосуються земельної реформи. Зокрема мовиться, що відкриття ринку землі повинне відбуватися прозоро та відкрито. До того ж, ринок землі повинен відкриватися насамперед у інтересах малих та середніх фермерів, а не агрохолдингів.
Чому представники "Голосу" утрималися у голосуванні щодо ринку землі – у прямому ефірі програми "Політанатомія" на 24 каналі розповів нардеп Роман Лозинський.
Зверніть увагу! Чому фракція "Голос" вирішила не голосувати за бюджет 2020: пояснення нардепки
Зазначимо, що Верховна Рада підтримала законопроєкт №2178-10 про впровадження ринку землі у першому читанні. Зеленський подякував "слугам народу" за те, що вони стали авторами справжнього історичного моменту.
Що ми бачимо зараз? Законотворчий процес, який насправді поєднав у собі брифінг Зеленського за трохи більше, ніж добу до голосування, де він говорить про речі, яких в законі немає. Та заяву голови фракції "Слуги народу" (Давида Арахамії, – 24 канал) після голосування, який сказав, що складе мандат, якщо не буде референдуму – чого в законі не було,
– зазначив Лозинський.
На його думку, це показує, що ринок землі відкриватиметься не в інтересах малих та середніх фермерів. Адже у бюджеті немає закладених коштів для їх кредитування. Це означає, що вони не матимуть вільних обігових грошей, аби купити землю і, найголовніше, потім її обробляти.
"Ми однозначно за скасування мораторію на продаж землі. Але, на думку фракції "Голос", формулювання "краще будь-яка реформа, аніж ніякої" – це точно неправильний підхід", – підкреслив нардеп.
Де ще заборонений продаж землі / Інфографіка 24 каналу
Лозинський також пояснив, що його фракція зайняла чітку позицію, аби до другого читання були прийняті конструктивні пропозиції. І аби потім "Голос" міг реалізувати всі ті позиції, які нардепи критично застосовували під час розгляду законопроєкту у першому читанні.
А це, до речі, інвентаризація землі, про яку не згадується. На жаль, бюджет прийняли без відповідної норми, без стрічки конкретно для бюджетування, для дешевих кредитів малих фермерам,
– підкреслив депутат.
Й наголосив, що не розуміє, як "слуги народу" хочуть впроваджувати земельний ринок, якщо малі та середні фермери не матимуть вільних обігових коштів.
На запитання, чи додасть "Голос" свої голоси, аби у другому читанні назбиралось 226 мінімально необхідних, Лозинський відповів: "Залежить від фінального тексту законопроєкту, який буде винесений у зал. Якщо ж там не буде принципових позицій, які запровадять ринок землі в інтересах малих та середніх фермерів – однозначно, що ні".
Що передбачає законопроєкт №2178-10?
Скасування з 1 жовтня 2020 року заборони на відчуження (продаж) земель сільськогосподарського призначення всіх форм власності.
Наразі у ньому прописали заборону купівлі земель компаніями, в яких кінцевий бенефіціар – іноземець. Однак не постійну заборону, а тимчасову – до 1 січня 2024 року. Тобто це означає, що землю можна буде продавати іноземцям, але через 4 роки.
Зверніть увагу! Чому українців лякає ринок землі і які наслідки запровадження закону
Однак Володимир Зеленський заявляв, що українську землю зможуть купувати виключно громадяни України. Щодо іноземців, то таке право вони можуть отримати лише після схвалення на референдумі. Між 1 і 2 читанням у діючий проєкт закону внесуть правки:
• Право продавати і купувати землю матимуть лише українські громадяни та українські компанії, засновані виключно українцями.
• Іноземці та компанії, які мають серед засновників іноземців, отримають право купувати українські землі тільки у випадку, якщо на це буде дана згода народу України на референдумі.
Що українці думають про впровадження ринку землі: дивіться відео